1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

С. Таранушенко

Церква Різдва Богородиці, збудована в 1799 р.

[Таранушенко С. Пам’ятки мистецтва старої Слобожанщини. Харків, 1922, табл. XXI, XXXII;

Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Харьковской епархии, т. V, стор. 53]

Пам’ятка в плані п’ятизрубна, хрещата, одноверха. Всі зруби гранчасті.

Церкви Миколи і Різдва Богородиці в Червоному Осколі будувалися одночасно. В зовнішньому вигляді структура корпусу зрубів стін в обох церквах в принципі значних відмін не виявляє. Але верх церкви Різдва Богородиці стрункіший. Він має три восьмерики (а не чотири, як у церкві Миколи). Зовні верх церкви Різдва Богородиці відносно зрубу стін нижчий, ніж верх церкви Миколи. Об’єм верху в церкві Різдва Богородиці звужується більше, ніж в церкві Миколи, особливо різко звужує об’єм перший восьмерик. Зовні він стрункіший за перший восьмерик церкви Миколи. В плані він рівносторонній восьмикутник (а не квадрат з відсіченими кутами, як у церкві Миколи), прорізаний 8 вікнами (а не 4, як у церкві Миколи). Стрункі також другий і третій восьмерики, але звужують об’єм верху в зовнішньому вигляді вони повільніше, ніж перший восьмерик. Другий восьмерик прорізують 4 вікна, в третьому восьмерику також 4 вікна, тільки круглих.

В оформленні інтер’єрів в обох пам’ятках багато спільного, що свідчить про стильову єдність будов майстрів лиманської школи, але спостерігаються і відміни, що характеризують індивідуальні уподобання авторів цих церков. Структура завершень зрубів стін в рукавах в інтер’єрі церкви Різдва Богородиці не розходиться з структурою даху, але намет зверху не зрізаний стелею, як в церкві Миколи.

Багато спільного і в характері оформлення просвітів з центра до рукавів в обох церквах, але, розв’язуючи одну і ту ж схему, кожен майстер вирішує її по-своєму. В церкві Різдва Богородиці просвіти стрункіші. Верхній поперечний брус лежить нижче, ніж в церкві Миколи, інакше прорисовані волюти просвіту, що має форму півкола. Найбільші відміни в оформленні інтер’єра об’єму верху центральної дільниці. В церкві Миколи вражає в першу чергу й найбільше некваплива поважність, спокійний ритм розгортання об’єму вверх. В церкві Різдва Богородиці відчувається намагання вразити яскравим ефектом. Майстер підкреслено гостро переводить зруб стін в перший залом; напружено працює перший залом; перший восьмерик перерізано сліпучим ореолом, що підкреслено поділяв навпіл об’єм верху на верхню і нижню ділянки. Третій восьмерик перекрито плафоном.

Ригелі в церкві Різдва Богородиці врубано: перед вузькими гранями – при основі першого залому, по сторонах світу – вгорі першого восьмерика, суцільним вінцем – вгорі другого восьмерика. В основі трьох восьмериків та першого й другого заломів закладено кругом по периметру помережані бруси-ригелі. Бруси при основі восьмериків і заломів, поперечні бруси і округлі вирізи в просвітах з центра до рукавів вкрито насіченими дрібними, одноманітними сухариками.

Дещо відмінний рисунок мають різьблені виноградні лози, що оздоблюють одвірки вхідних дверей в церквах Різдва Богородиці і Миколи.

Вихідний розмір в побудові плану церкви Різдва Богородиці – довжина центральної дільниці. План центральної дільниці – восьмигранник (квадрат з відсіченими кутами; точніше ширина дорівнює довжині плюс товщина одного бруса).

Вівтар в плані шестикутник (квадрат з відсіченими зовнішніми кутами); довжина його дорівнює половині діагоналі квадрата, в який вписується план центра, ширина – сумі довжини його і товщини бруса.

Бабинець в плані шестикутник; його ширина дорівнює ширині вівтаря, а довжина – повній довжині вівтаря.

У південного рукава в плані довжина й ширина дорівнюють половині діагоналі чотирикутника, в який вписується план центра.

План північного рукава з незначними відмінами повторює план вівтаря.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 131 – 134]