Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Костянтина і Олени

Церква св.Костянтина і Олени

Розмір зображення: 800:495 піксел

Церква св.Костянтина і Олени [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 130].

с. Опарі (Опори).

Дрогобицький.

Церква св. Костянтина і Олени. 1830.

Вперше згадується в документах 1515 р. У 1822 р. тодішня дерев’яна церква, збудована у XVII (?) столітті прийшла в руїну і граф Антін Дульський віддав для богослуження муровану каплицю, яка у 1895 р. була розібрана. У 1830 р. споруджено нову муровану церкву у формі ротонди (велика, округла в плані нава з півциркульною апсидою), єдину на території Дрогобиччини. У 1874 р. проект реставрації цієї споруди зробив архітект Иоган Барвік. Ще одну реновацію церкви здійснив у 1901 р. мулярський майстер і підприємець з Роздолу Михайло Косович. У 1915 р. під час воєнних дій церкві було завдано великих ушкоджень. Тимчасово відправи відбувалися у провізоричній дерев’яній каплиці. В кінці 1920-х – на початку 1930-х pp. відновлена за проектом архітекта Євгена Нагірного. У 1964 р. зачинену церкву, ушкоджену в другій світовій війні, розібрали. В 1989 – 1990 pp. сільська автокефальна православна громада спорудила нову муровану церкву за проектом С. Лапичака.

Національний музей у Львові, фонд графіки.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1584.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 616 Комітет консерваторів по зберіганню пам’яток архітектури і мистецтва Галичини, опис 1, справа № 115.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 726 Колекція карт і планів, опис 1, справа № 1277.

Archiwum Przemyski. Archiwum Biskupstwa grecko-katolickego Przemyskiego, sygnatura № 403, strona № 224, 226.

«Діло». – Львів, 1902, № 45.

Шематисм всего клира греко-католического епархій соединеных Перемыской, Самборской и Сяноцкой на рок вод рожд. Хр. 1903. – Перемишль, 1903.

Шематисм всего клира греко-католического епархій соединеных Перемыской, Самборской и Сяноцкой на рок вод рожд. Хр. 1909. – Перемишль, 1909.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 344 – 345.