Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Українці в Ольштині

Розташований в історичній прусській Вармії Ольштин, знаходиться дещо в стороні від головної вісі історичної польсько-української взаємодії. Тож, до 1947 р. перебування тут наших співвітчизників було лише епізодичним.

Зокрема, відомо що 1807 р. в французи утримували полонених з прусської і російської армії (серед яких були українці), які спалили на опалення усе оздоблення храму.

Були українці і в складі 2-ї російської армії Олександра Самсонова, яка просуваючись в Східну Пруссію, 26 серпня 1914 р. на два дні зайняла Ольштин.

Недалеко від вул. Паркової в напрямку с. Девіти при алеї Війська Польського знаходиться Тут на спільних могилах встановлено камінь з німецьким написом, таблички по російськи і німецьки та хрест. Кількість похованих у цих могилах не відома.

Інший військовий цвинтар розміщений на вул. . Тут поховано солдатів російської армії з першої світової (91), польських солдат, які померли в Кортовському лазареті () та радянських солдатів (4262 чоловіки). В усіх цих категоріях можна відшукати українців.

Під час Другої світової війни у Ольштині напевно перебували примусові працівники з України. – станом на 1945 р. був головним місцем помешкання примусових робітників.

В ніч з 21-22 січня 1945 р. радянські війська з півдня увійшли в Ольштин і після невеликих боїв здобули . Окрім боїв в за вокзал у самому місті не було більшого опору. Упорні бої почалися лише на лінії на північ від Ольштина, де німці створили лінію оборони. Бої тут ішли 22-23 січня. До 24 січня район Ольштина був повністю опанований. В місто прийшов новий – польський час.

Наступною українською сторінкою історії Ольштина є депортація в околиці міста українців в рамках акції «Вісла» в 1947 р., а також діяльність апарату терору – Управління безпеки комуністичної Польщі (УБ) та радянського апарату терору – НКВС. 3 травня 1947 р. до Ольштина прибув перший транспорт депортованих в ході акції «Вісла» українців. Ольштин – був місцем сортування українців, люди розділялися по категоріям небезпеки для влади.

В Ольштині зберіглася низка будівель пов’язаних з комуністичним апаратом терору. Головна будівля комуністичної польської служби безпеки – УБ розташовувалася в будинку

Зберігся також будинок, в якому розташовувалася в’язниця УБ

Зберігся також арешт УБ на вулиці

Загалом НКВС та УБ в Ольштині займалися німцями та вармяками, проте розпрацьовувалися також українці. Зокрема, Михайло Вальницький (Гонта) мав допит в УБ в Ольштині. Тут він дав свідчення щодо відомої співпраці АК та УПА на Холмщині, зокрема, відносно відомих перемовин в присілку Жар біля Гути-Ружанецької.

Поступово українці за навколишніх сільських місцевостей збиралися до Ольштина. Після 1956 р. українське життя трохи поправилося.

Наразі в Ольштині знаходиться центр активності українців на теренах Вармінсько-Мазурського воєводства. Офіційно станом на 2010 р. в Ольштині постійно мешкало близько 3 тис. українців.

Перші греко-католицькі богослужіння проходили в костелі францисканців

З 2000 р. діє греко-католицька церква Покрови Богородиці біля залізничного вокзалу

Що стосується депортованих православних українців, то їх нащадки пов’язані з православною церквою Покрови Богородиці Парафія ж розташовується за адресою Біля православної церкви у 2001 р. був встановлений хрест в пам’ять про акцію «Вісла» 1947 р.

В Ольштині діє міський гурток Об’єднання українців в Польщі, садиба якого знаходиться в старовинному будинку по

Українські діти, навчаються в звичайних польських школах. В другій повинні дня вони вчать українську мову та ходять на лекції української мови а також відвідують уроки релігії, які проводяться українською мовою. Так заняття проходять в двох ольштинських школах: і

20–21 травня 2017 р. у театрі ім. Александра Севрука в Ельблонзі відбувся 51 Дитячий фестиваль української культури, в якому крім виконавців майже з цілої Польщі взяв участь дитячий вокальний ансамбль «Сузірячко» з Ольштина під керівництвом Андрія Цюпи. Наші молоді артисти запрезентували нову програму, присвячену 70 роковинам горезвісної акції «Вісла». Як завжди, глядачі дуже гарячими оплесками привітали сам ансамбль а також пісні в його виконанні. Не тільки Ансамбль «Сузірячко» репрезентував українську громаду з Ольштина. Вперше на фестивалі в ролі соліста виступив Ігор Ярмола, який в перший день фестивалю заспівав дві пісні. Ігор був дуже тепло і з ентузіазмом прийнятий в Ельблонгу і показав неабиякі вокальні здібності.

Ольштин містом з розвиненою театральною культурою. 27 березня 2015 р. в Ольштині відбувся виступ Львівської опери присвячений інтеграції України з Європейським союзом.

Варто згадати також – місце регулярного проведення Днів українського театру.

28 квітня 2004 р. в залі Осередка наукових досліджень в Ольштині по відкрито виставу „Поляки-Українці 1939-1947 рр.” Урочистість супроводжувала Міжнародну наукову конференцію „Польсько-Українська спадщина”, організованої Університетом Вармії і Мазур в Ольштині осередком наукових досліджень імені Войцеха Кентшинського, Об’єднанням українців у Польщі та товариством сільський театр Węgajty. В конференції прийняли участь знавці польсько-українських стосунків з польських: Ягелонського університету в Кракові, Варшавського, Вроцлавського, Сілезького, Вармінсько-Мазурського та українських: Київського університету ім. Тараса Шевченка та Львівського університету ім. Івана Франка наукових закладів.

Вистава „Поляки-Українці 1939-1947” приготована бюро публічної освіти відділу ІНП в Любліні показує надзвичайно важкі сторінки спільної історії обох народів. Вона була зустріта з великим зацікавленням учасниками конференції та прибулих мешканців Ольштина. Адже в Ольштині і на Вармії живуть один поруч іншого поляки з Волині та депортовані зі своїх земель українці”.

В сучасному Ольштині наявні такі вулиці українського походження:

. На цій вулиці (скоріше провулку) 13.03.2011 р. встановлено меморіальну дошку. Дошка розміщена на будинку , який знаходиться на вулиці, яка від серпня 2008 р. носить ім’я Тараса Шевченка. Дошку для Ольштина виготовили у партнерському місті Луцьк з ініціативи Вармінсько-Мазурського відділу Об'єднання українців в Польщі, яким керує Стефан Мігус. Оказією для відкриття дошки була 190 річниця народження і 150 річниця смерті Тараса Шевченка.

Радіо "Ольштин" регулярно випускає передачу для української меншості.

Серед 10 міст партнерів Ольштина згідно з угодою від 19 грудня 1997 року перебуває м. Луцьк. Серед активних учасників партнерства знаходяться товариства польської культури на Волині, Товариство пошановувачів Волині і Полісся та Союз українців в Польщі.

В місті діє український ресторан «Dumka» по

Джерела:

Gucman K. 2017. Szpacerem po Olsztyne M.C. Kwadrat. Agencia wydawnicza Egros. – Skrzew-Warszawa – 160 s.

Korzeniewska-Lasota A., „Ukraińcy na Warmii i Mazurach w latach 1947-1970”, Olsztyn 2007, Wydawnictwo Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego w Olsztynie, ss. 229.

Підготував І. Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".

Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike