Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

Церква Покрови, збудована в 1767 р.

[Нариси історії архітектури Української РСР (Дожовтневий період). Київ, Держбудвидав УРСР, 1957;

Каховський В. Маловідомі пам’ятки українського дерев’яного зодчества XVII-XVIII вв. «Архітектура Радянської України», 1941, № 3]

За планом Покровська пам’ятка належить до поширеної групи пам’яток, що складалися з шестигранного вівтаря, восьмигранного центра й квадратного бабинця.

Споруда – двоповерхова, нижня (тепла) Трьохсвятська мурована. На ній, ніби на підмурку, підноситься дерев’яна Покровська церква з закритим опасанням [друга відома нам пам’ятка з закритим рубленим опасанням в Новому Ропську]. Такий надійний «підмурок» і закрите з рубленими зовнішніми стінами опасання забезпечили чудове збереження пам’ятки.

Ремонти були, змінювалася обшивка зрубів. Ремонтувалися стіни зрубу опасання: вгорі зрубу дерево місцями замінене на нове. Пізніше добудовано другий присінок з заходу. Можливо, дахи на вівтарі і бабинці та заломи центральної дільниці спочатку були вкриті драницями й ґонтом.

Будівлю було запроектовано відразу такою, якою вона дійшла до нас. Розміри і конфігурація плану Трьохсвятської пам’ятки відповідають розмірам і формі плану Покровської. Трьохсвятська пам’ятка збудована з цегли розміром 31:14:5 см. Три її дільниці перекриті склепінням: бабинець і центр коробом в напрямку схід – захід, а вівтар в напрямку південь – північ. Вікон в бабинці двоє, в центральній дільниці – четверо, у вівтарі троє. Інтер’єр Трьохсвятської пам’ятки справляє враження інтимної будови. Всередині і зовні вона отинько-вана. Зовні кути граней позначено рустованими пілястрами. Цоколь і фриз відділено архивольтом; таким же архивольтом окантовано віконні просвіти і ніші.

Покровська пам’ятка збудована з соснових брусів. Незашитий зруб стін церкви з боку опасання дає змогу ознайомитись з технікою будування і конструктивними засобами. Замок зрубу такий же, як і в будівлях міста Лебедина Сумської області. В зрубі залишилися гнізда (круглі й квадратні) від циналів, на які настилали риштування під час будування. [211]Залишилися гнізда від сволоків, які сполучали зруб опасання і зруб церкви. До зрубу сволоки пришивалися дубовими тиблями. Гнізда для них вивірчувалися свердлом. Мітки-зарубки (насічки сокирою й долотом з округлим лезом) свідчать, що зруб заготовляли й складали спочатку частинами на землі; потім бруси й вінці мітили зарубками, розбирали і на місці складали.

Високий верх центральної дільниці домінує в композиції будівлі. Форми її стрункі, але без надмірного напруження. Зокрема, у восьмерика і ліхтаря ширина більша за висоту. Дахи над заломами помірної висоти. Висоту зрубу стін пом’якшує опасання. Зруби вівтаря й бабинця покрито стіжковим дахом з димничками на торцях. Присінки з півдня й півночі центральної дільниці та похилий дах опасання створюють [212]враження підпор, надають композиції стабільності, хоч разом з тим роблять низ церкви трохи заважким. Підсилює стрункість будівлі вертикальна обшивка, що вкриває зруб від опасання до ліхтаря включно.

Значну увагу майстер Покровської церкви приділив вікнам. Вони різні за розмірами і формою: то невеликі, майже квадратні (в опасанні), то одинарні з шести рядів по дві шибки в кожному ряді (в зрубах вівтаря й бабинця), то подвійні і більшого за попередні розміру (в зрубі центральної дільниці), то потріині, з вищим за бокові середнім полотнищем (в західній грані зрубу бабинця), то дуже вузькі і високі (в ліхтарі); нарешті над здвоєним вікном центральної дільниці майстер містить маленьке кругле віконечко – «волове очко». Майстер охоче й уміло використовує вікна як один з важливих елементів ритмічного збагачення й для надання композиції чіткості.

Головний вхід до церкви – з заходу. Шестигранні одвірки цих дверей дубові, різьблені (скраю – дві смуги ложок, а посередині полотнища – ови). Південні й північні одвірки також дубові, але прямокутні й без різьблення.

Зруб стін бабинця посередині здається кубічним, нижчим, ніж в дійсності. Це залежить від того, що при західній стіні над дверима розташовано хори з ажурним парапетом і світло від трьох вікон «перерізує» навпіл висоту зрубу, залишаючи верхню частину бабинця в сутінках. Чотиригранний зруб стін бабинця за допомогою чотирьох клинів переходить у низенький восьмигранний залом, перекритий плоскою стелею. Форма верху бабинця сприймається нечітко. З центром бабинець сполучається нешироким (західна грань центральної дільниці має довгі заплечики) просвітом, що на рівні низу вікна закінчується вирізом з контуром у формі завіси. Над цим просвітом прорізано другий – голосник, такий же широкий, як і нижній, але нижчий, з заокругленням вгорі. Отже, ці просвіти такою ж мірою сполучають простір бабинця й центра, як і розмежовують їх.

Зруб стін центральної дільниці, навпаки, виглядає високим, значно вищим від дійсної десятиметрової висоти. Цьому сприяє гранчастість зрубу, великий, чітко виявлений нахил стін всередину і, нарешті, те, що верхня половина стін яскраво освітлена подвійними великимиувік-нами. Центральна дільниця в плані підкреслено видовжена з півдня на північ, ніби стиснута з заходу й сходу. Вгорі зрубу східні й західні грані зв’язані з північною й південною чотирма різьбленими (вірвечка з розетою в центрі) ригелями.

Особливістю цієї пам’ятки є її перший залом. Він високий, а ілюзорно здається ще вищим. У нього західна грань заломлена під кутом 80°, східна – 84, тоді як північна й південна грані – під кутом 46 і 52°. Це викликано намаганням звести простір зрубу стін з відношенням ширини до довжини 3: 2 до восьмерика, у якого, навпаки, довжина трохи більша за ширину. Восьмерик на око виглядає широким і помірної висоти. Він яскраво освітлений чотирма вікнами. Над лутками вікон південної й північної граней закладено сволок, до якого закріплено ланцюг з панікадилом. Верх зрубу восьмерика не має ригелів, і грані восьмерика переходять у другий залом м’яко і без різкої межі. Плавно переходить другий залом в зруб ліхтаря, який виглядає глибшим, ніж це зафіксовано обмірами. В цілому ж ілюзорно внутрішня висота центральної дільниці здається величезною, хоча в дійсності вона трохи більша за 18 м. Форми компонентів верху дільниці легкі, граціозні.

Оформлення внутрішнього простору вівтаря подібне до оформлення бабинця, з урахуванням того, що вівтар в плані шестигранник, а не квадрат. З центром вівтар сполучається простим вирізом такої ж висоти, як і просвіт бабинця, але ширшим, бо заплечики зрубу центральної дільниці тут коротші, ніж на межі з бабинцем. Над нижнім просвітом прорізано другий – голосник в формі рівноплечого хреста.

В опасання вхід з західного присінка. В приміщення з опасання ведуть троє дверей: одні- в бабинець, другі і треті (в південній і в пів[214]нічній гранях) – в центральну дільницю. Два проходи ведуть до опасання з вівтаря, що відіграють в цій частині роль паламарні й ризниці; ця частина опасання відгороджена від решти. Два проходи з опасання ведуть в південний і північний присінки. Західна частина опасання має стелю, решта стелі не має.

Мурована тепла Трьохсвятська церква була закладена з передбаченням розмірів дерев’яної Покровської. Внутрішня довжина обох церков однакова; ширина вівтаря й бабинця обох поверхів однакова. Внутрішня ширина центральної дільниці мурованої церкви також дорівнює ширині центральної дільниці дерев’яної (точніше: дерев’яна ширша за муровану на товщину бруса). Внутрішня довжина вівтаря, центра й бабинця мурованої церкви менша від довжини кожної відповідної дільниці дерев’яної на стільки, на скільки, товщина мурованої стіни переважає товщину бруса дерев’яного зрубу.

[215]В основі побудови плану дерев’яної церкви лежить схема з трьох чотирикутників: видовжений по осі південь – північ – центральна дільниця, квадрат – бабинець і рівновеликий бабинцю квадрат – вівтар. Вихідний розмір в побудові плану – довжина центральної дільниці; ширина центра дорівнює 3/2 довжини. Ширина, повна довжина бабинця й вівтаря дорівнюють половині діагоналі центрального чотирикутника, в який вписується восьмигранний зруб центральної дільниці.

Бабинець – квадрат; центр – чотирикутник зі зрізаними кутами. Ширина опасання становить 1/3 ширини бабинця.

Висота зрубу стін вівтаря дорівнює половині довжини плану будови, а висота зрубу стін бабинця на товщину двох брусів менша. Внутрішня висота бабинця і вівтаря більша від висоти зрубу стін тільки на товщину двох брусів. Коротенькі заломи вівтаря й бабинця перекриті [216]в інтер’єрі восьмигранними плафонами; їх розміри наближаються до половини ширини плану центра. Висота зрубу стін центральної дільниці дорівнює сумі довжини плану центра і вівтаря мінус товщина бруса.

Довжина основи першого залому центра дорівнює довжині плану бабинця, ширина його – половині довжини плану будови, а висота – половині довжини плану бабинця.

Східна і західна грані першого залому зроблені під різними кутами.

У восьмерика повна довжина дорівнює 1/2 ширини плану дільниці, а ширина – на товщину двох брусів менша за довжину. Висота восьмерика дорівнює 1/2 діагоналі чотирикутника, що становить південну половину плану бабинця, а висота восьмерика і першого залому разом – 1/2 висоти зрубу стін дільниці; висота ж дільниці до початку другого залому – довжині плану будови.

Висота другого залому і восьмерика разом дорівнює довжині восьмерика; довжина і повна ширина ліхтаря – 1/2 довжини восьмерика, а висота – повній довжині ліхтаря. Висоту верху визначає ширина тієї ж дільниці плюс товщина бруса, або віддаленню в плані між серединою східної грані вівтаря і серединою південної (чи північної) грані центра. Внутрішня висота центральної дільниці дорівнює 5/4 довжини плану будови. Ширина опасання становить 1/3 довжини плану бабинця; висота зрубу стін його – половину довжини плану бабинця, а внутрішня висота до гребеня даху – 1/3 висоти зрубу стін центральної дільниці. Південне вікно в зрубі стін бабинця закладено на висоті 1/4 довжини плану будови. Південне (подвійне) вікно в зрубі стін центра закладено на висоті, що дорівнює 1/2 суми довжини плану центра й бабинця. Вікно в восьмерику закладено над верхнім вінцем зрубу стін центра на висоті 1/2 довжини плану центра. Вікно в ліхтарі над верхнім вінцем зрубу восьмерика закладено на висоті, що дорівнює 1/2 довжини цього зрубу (вгорі). Кругле віконце в зрубі стін центра закладено на висоті, що дорівнює ширині плану центра.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 211 – 216]