Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1993 р. Грецьке братство в Ніжині

Людмила Пляшко

Греки оселилися в Ніжині понад три сторіччя тому, 1675 року заснували церковне братство, до якого ввійшли також болгари, волохи та інші іноземці.

Ніжинське грецьке братство мало орган самоврядування, компромісну розправу, а з 1785 року магістрат, власний суд, привілеї безмитної торгівлі. Уперше такі пільги звільнення від повинностей були надані універсалом гетьмана Богдана Хмельницького в Чигирині 2 травня 1657 року, пізніше їх підтверджували гетьмани: Юрій Хмельницький 23 листопада 1659 року в Корсуні, Іван Виговський в Переяславі, Павло Тетеря 8 грудня 1663 року в Рашівці, Іван Брюховецький 16 березня 1665 року в Каневі, Іван Мазепа 19 жовтня 1696 року в Батурині, Іван Скоропадський 17 жовтня 1709 року в Глухові [Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание.-К., 1851.-С.468]. З 1710 року привілеї діставали від російських царів.

Греки переважно крамарювали. Вони привозили шовк-сирець з Адріанополя, шовк „варений”, червону тканину з Тирнова, овечу вовну >за Дунаю, турецький тютюн, різні,,турецькі плоди”, мило. Через Угорщину та Польщу греки везли в Україну шовкові товари з Венеції, з Лейпціга через Польщу – шовковий, вовняний, галантерейний крам, саксонську порцеляну; з Москви, Сибіру, Казані та інших російських міст – шуби, хутра лисиць, горностаїв, норок, білок, з Астрахані – осетрину, білугу» севрюгу, стерлядь, з Дону – в’ялену рибу тощо. Тим часом з Ніжина купці вивозили різні види шкіри та вироби з неї, залізо, солону рибу, золоті й срібні нитки, церковний одяг, церковні книги та інше.

Окрім торгівлі, члени Ніжинського грецького братства ремісникували, зокрема займалися бламарництвом (виготовленням з хутра шуб тощо). Так, під № 111 у реєстрі грецьких ніжинських мешканців 1769 року значився Трифон Іванов, болгарин турецької області з містечка Рущука, який живе у Ніжині з 1757 року й „бадається ремеслом бламарническим”. Під № 103 в реєстрі згадується Семен Федоров, болгарин турецької області з міста Охрида, у Ніжині живе з 1740 року, також бламарник.

Торгівці й ремісники продавали свій крам у Ніжині тричі на рік – під час ярмарків, що тривали два-три тижні. Влаштовували їх на Трійцю, Покрову і за два тижні перед Великим постом.

Ніжинські греки були активними будівничими. Спочатку споруджували дерев’яні будівлі, які до нашого часу не збереглися. Про них майже нічого не відомо. Лише про одну їхню дерев’яну церкву – Всіхсвятську в літературі є згадки, можливо, через те, що саме з будівництвом цього храму пов’язане заснування Ніжинської грецької школи 1692 року. Зображення церкви до 1736 року прикрашало печатку братства. Закладення й освячення її було визначною подією в житті ніжинських греків.

Інша річ – муровані споруди, їх збереглося в Ніжині чимало. Це церковні, адміністративні, освітні, житлові та складські будівлі. Більшість зведено в кінці XVIII – на початку ХІХ століття. Греки будувалися переважно навулиці, яка так і називалася – Грецька. Вона виходила на головний ринковий майдан. У композицію забудови Грецької вулиці й Ринкової площі входять дві збережені дотепер кам’яні грецькі церкви.

Давніша з них – церква архангелів Гавриїла і Михаїла, закладена 1719 року й освячена митрополитом київським і галицьким Рафаїлом Заборовським у 1731 році. Архітектура церкви істотно відрізняється од барокових аналогів Лівобережної України. Своєю об’ємною структурою вона генетичне пов’язана з ранньохристиянськими спорудами, такими, як однонавові церкви з апсидами-криласами і має характерні для них пропорції. Особливість і своєрідність конструктивного вирішення надзвичайно ефектно виявлені в інтер’єрі споруди: рівень п’ят склепіння центрального приміщення церкви (нави) збігається з рівнем п’ят підпружних арок. Це надає надзвичайної легкості склепінню, яке неначе ширяє над центральним об’ємом церкви. У вівтарну стіну церкви вмонтовані кам’яні брили, на яких викарбувані епітафії грецькою мовою. Деякі написи датовані.

Церква мала багате начиння: срібне панікадило, два грецьких Євангелія – одне в срібному, з фініфтю окладі, друге – в шатах, оздоблених сріблом та коштовним камінням [Дмитриевский А. Греческие нежинские храмы и их капитальный вклад в церковно-археологический музей при Киевской духовной академии. – С. 134]. Обидва Євангелія друкувалися у Венеції 1671 року, оклад зроблено в Ніжині в 1682 році за гетьмана Івана Самойловича. Крім того, згадується в літературі срібний хрест 1636 року, а також плащаниця з білого атласу, оздоблена шитвом та самоцвітами, виконана в 1692 році.

У церкві зберігалися також грецькі рукописи на пергаменті, датовані X століттям, а також виконані скорописом у 16 – 17 столпттях, збірка нот зі співаником 1671 року, кілька унікальних рукописів 1576 – 1692, 1643 років „на молдавском наречии”. Ця унікальна бібліотека грецького братства була передана Київській духовній академії наприкінці ХІХ століття.

В ансамблі з церквою архангелів Гавриїла і Михаїла є мурована Всіхсвятська церква, її первісні форми також сягають ранньохристиянської архітектури. Проте внаслідок перебудов фасади набули ордерної декорації. Церква відрізняється значними розмірами, монументальністю. У ній, напевно, правилося у великі свята, коли в одному храмі могла зібратися більшість членів Ніжинського грецького братства. Для них ця церква мала особливе значення, бо на її місці раніше стояла дерев’яна, з якою пов’язане заснування братства.

Неподалік цих культових споруд містився грецький магістрат. Будинрк, споруджений у 1785 році, двоповерховий, долішній поверх має склепіння, залишки ґрат на вікнах, на другий поверх ведуть давні дерев’яні сходи. Колись тут вирувало життя. Інтересами греків жило місто. „У Ніжині тепер безнастанні суперечки між греками: гомонять, сперечаються в магістраті, бажають нового способу правління і в минулу суботу… скинули архонта Бафу, а на його місце… поставили до того невідомого Афендулю”, – писав гімназист Гоголь 19 березня 1827 року в листі своєму товаришеві Висоцькому.

На Судейській вулиці було Олександрівське грецьке училище, побудоване на початку XIX століття. Будівля споруджена на перепаді рельєфу, має в північній частині глибокі склепінчасті сутерени.

Більшість будинків на Грецькій і прилеглих вулицях були житлові, ззовні вони мало чим відрізнялися од помешкань українців, мали глибокі підвали, щоб тримати в них товари, переважно бочки з вином. Чимало складських приміщень, що їх наймали греки, збереглося до наших днівбіляринку. Як склади використовували також підвали церков, зокрема Всіхсвятської. Це дуже вразило князя Долгорукого, який відвідав Ніжин у ХІХ столітті. На його думку, не личить держати бочки з вином у церковних сутеренах.

З плином часу чисельність греків у Ніжині зменшилася. У середині ХГХ століття, як засвідчив дослідник Ніжина Я.Гербель, Ніжинське грецьке братство налічувало 987 осіб чоловічої і 804 жіночої статі, тимчасом як у місті проживало всього 104 чоловіки і 95 жінок. Решта торгували в Москві, Таганрозі, Одесі та інших містах.

Ніжинське грецьке братство відіграло велику ролю в житті міста, посприяло розвиткові економічних і культурних зв’язків між Україною і Заходом та Сходом.

Джерело: Пам’ятки України, 1993 р., № 1-6, с. 50 – 51.