Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Церкви України: Закарпаття

Неґровець Міжгірський район

Церква св. арх. Михайла. XVIII ст., 1818.

Неґровець уперше згадують у 1499 р. як присілок Колочави.

У селі в 1801 р. існувала дерев’яна церква на 180 вірників. Можливо, це згадка про існуючу нині церкву, збудовану із смереки в 18 ст. в урочищі Потік у бойківському стилі, з трьома верхами. За іншою версією, церкву спорудили у присілку Ясеновець, що був зруйнований внаслідок зсуву.

У 1818 р. церкву перенесли на теперішнє місце і перебудували на “готичну”. Про це свідчить напис на зрубі: “Року АWИІ (1818) мца янія (червня) основана”. Споруда вдало розташована на схилі пагорба. Панують чисті форми давнього мистецтва, не порушені пізнішими втручаннями: тесані колоди зрубів, широкі площини ґонтових дахів, стрічка піддашшя, квадратна турня з аркадою верхніх голосниць, вкрита чотирисхилим шатром, з якого виростає високий шпиль. Вдало знайдено висоту вежі та шпилю. Всі форми гармонійно збалансовані. Всередині нава перекрита коробовим склепінням, вівтарний зруб – трапецієподібним, а бабинець – плоскою стелею. Збережено різьблення XVIII ст. Біля церкви стоїть типова для міжгірської Верховини дерев’яна двоярусна каркасна дзвіниця.

Збережено написи на нижній частині рами ікони архангела Михайла:

“Сей отраз [sic!] купили раби бжі Заяцъ и Стеціями и з Иваном | Цокаломъ и з Иваном Куринковъ к…ринна Иван и со женами своими и ча… | своими за отпущение гріховъ и за преставшихся род…”

на нижній частині рами ікони Страшного суду записано, що

“Сие форие пришествие сорожили раби божіе громада со…риска со женами своими и чади своими за отпущенїе гріховъ своихъ и за поме[р]шихъ родичов своихъ залотихъ десять | року | бжаг | АΨПЕ (1785) и дв | а Ма | ария ші”.

Служебник купили Василь Заяць та Федір Заяць зі своїми дружинами. Вони також купили “…кубок…дискосъ звізду покровці и лошка цінова за пять золотых”. У 1946 р. у селі вбили місцевого греко-католицького священика Петра Леґезу.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 480 – 481.