Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Церкви Холмської єпархії

Перші згадки про церкву датуються 1476 р. 1 В податкових реєстрах 1535-1564 рр. відзначена “церква руська”. 2 У 1700 р. було зведено нову дерев’яну будівлю. 3 Це була тридільна безверха церква, над бабинцем якої здіймався квадратовий ярус дзвіниці. Двосхилі дахи нави (вищий) і вівтаря на гребені прикрашували маківки. З 1875 р. – православна. У 1903 р. стару церкву оглянув повітовий архітектор Крицький і признав її в незадовільному стані та непридатною для відправ. 4 У 1907 р. проект нової виконав архітектор А. Пуринґ. 5 У 1909-1911 рр. на кошт синоду зведено дерев’яну церкву в центрі села на новому місці, а стару, що розташовувалась поряд з цвинтарем, перетворено на цвинтарну. 6 Обидві зачинені після першої світової війни. Православна парафія відновлена під час німецької окупації діяла у новій церкві, 7 а стару розібрали у 1940 р. і перенесли в село Молодятичі для відновленої там православної парафії. 8 Після другої світової війни ще деякий час парафія діяла. Церкву зачинено після виселення українців під час акції “Вісла” у 1947 р. і розібрано у 1956 р. 9

Нова церква була тризрубною будівлею. Складалася з квадратової зі зрізаними гранями нави, до якої зі сходу прилягав вужчий вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу – прямокутний бабинець. Вищий зруб нави вкривав восьмибічний наметовий верх, увінчаний цибулястою маківкою на вузькій шиї. З чотирьох сторін в наметі були влаштовані стрихові віконця, завершені характерними для північного російського будівництва бочечками. Вівтар і бабинець вкривали схилі дахи. До західної стіни бабинця прилягала триярусна вежа-дзвіниця. На першому і другому ярусі по боках до неї прилягали двоярусні приміщення, вкриті односхилими дахами. Третій квадратовий в перекрої ярус переходив у голосниковий восьмерик, вкритий високим восьмибічним наметом, завершеним маківкою. Горизонтально шальовані стіни мали прикраси в стилі російського народного будівництва.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 165.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1883.

4. Там само.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1960.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1883.

7. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

8. Кідиба В. Спогад холмщака Володимира Кідиби, бувшого жителя села Молодичі Грубешівського повіту Люблинського воєвідства. // Над Бугом і Нарвою. 1998, № 6, с. 35.

9. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 285 – 286.