2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Спасо-Преображенська церква

За літературними даними, церкву побудовано 1801 р. на одному з найвищих пагорбів лівого берега р.Случ. Будівля є архітектурною домінантою системи мальовничих пагорбів так званої Надслучанської Швейцарії, на яких у 15 – 17 ст. розміщувались дерев’яно-земляний замок та монастир.

Виняткові ландшафтні особливості вибраного для Спасо-Преображенської церкви місця потребували від будівничих надзвичайно пластичного вирішення, з чим вони блискуче впорались. Будівля складається з трьох розвинених угору зрубів (бабинця, нави, вівтаря), перекритих трьома двозаломними верхами з ліхтариками. Ця композиційна схема традиційна для монументальних будівель Волині. Церква є чи не найдовершенішим зразком цього архітектурного типу, що відбивається і в пропорціях окремих елементів, і в простій, але вишуканій пластиці її завершення, і в добре знайдених об’ємах паламарні та ризниці з північного та південного боків від вівтаря.

Важливим композиційним акцентом інтер’єру будівлі є фігурний, складно профільований виріз між західним та центральним зрубами. Простір нави розвинений угору завдяки двом рубленим заломам та світловому ліхтарику. Подібні ж верхи існують над західним та східним зрубами, проте під час Другої світової війни вони були пошкоджені й зашиті дошками у вигляді плоскої стелі. Ця вимушена перебудова дещо послаблює загальне враження від інтер’єру споруди, проте не може перекреслити її високої архітектурної та художньої цінності.

В.Т.Завада

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 205.