Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Олегова балка (заказник)

Н. О. Смоляр, О. О. Шиян, С. К. Безуглий

Олегова балка (заказник)

Розмір зображення: 774:578 піксел

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область. Карлівщина Карлівська, Ланнівська та Мартинівська територіальні громади). – К.: 2021 р., с. 273.

Олегова балка – ландшафтний заказник місцевого значення (природа) Розташований на південно-східній околиці с. Мартинівки.

Знаходиться у віданні Мартинівської сільської територіальної громади.

Площа: 52,7 га.

Охороняється згідно з рішенням Полтавської обласної ради від 20.12.1993 р. «Про затвердження додаткового переліку заповідних територій та об’єктів області».

Обстежувався: Т. Л. Андрієнко, О. М. Байрак (1993 р.); Н. О. Смоляр, М. В. Слюсарем (2008 р.); Н. О. Смоляр (2013 р.); Н. О. Смо ляр, С. К. Безуглим, О. О. Шиян, Л. В. Чеботарьовою (2015 р.).

Заповідний об’єкт створено з метою збереження унікальних ландшафтів розгалуженої балки із добре збереженою степовою рослинністю та багатою флорою, в складі якої наявні рідкісні види.

Територія заказника у ландшафтному відношенні репрезентує балкову систему з неглибоким, нешироким днищем та плескатими схилами, що розташована між сільськогосподарськими угіддями.

Рослинний покрив заказника характеризується різноманітною флорою і представлений угрупованнями лучного степу – злаковими та різнотрав’ям. На схилах південної експозиції збереглися ділянки із добре збереженою степовою рослинністю. Схили північної експозиції Мартинівська територіальна громада частково заліснені та випасаються худобою. Домінуючими у складі рослинності є угруповання трьох видів ковили – волосистої, Лессінга, пірчастої (на ковиловому схилі, розташованому за поворотом балки), келерії гребінчастої, костриці валіської, пирію середнього. Угруповання ковил занесені до Зеленої книги України.

Основне флористичне ядро утворюють типові види різнотрав’я, характерні для лучного степу: шавлія дібровна та поникла, залізняк бульбистий і колючий, люцерна румунська, зіновать австрійська, астрагал еспарцетолистий, аспарагус багатолистий, вероніка австрійська, чистець трансільванський, різак звичайний, чебрець Маршаллів, подорожники степовий та ланцетовидний, молочай степовий, конюшин австрійської та гірської, вероніки сизої, спорадично – ахірофоруса плямистого та ін. На території об’єкту навесні виявлені численні популяції рідкісних весняних степових рослин: сону чорніючого, астрагалу пухнастоквіткового, волошки сумської, горицвітів весняного та волзького, гіацинтика блідого, ломиносу цілолистого, шавлії австрійської, гоніолімону татарського, громовика несправжньокрасиль ного (перше виявлене місцезнаходження на території Полтавській області) та ін.

Спорадично по всій балці зустрічаються дзвоники сибірські, астрагал еспарцетовидний, зіновать австрійська, жабриця степова, миколайчики польові, дивина борошниста та ін. У знижених частинах схилів є угруповання справжніх лук, що утворені тонконогом лучним, грястицею лучною, лисохвостом лучним, гадючником звичайним, перстачем сріблястим, деревієм благородним, в’язілью барвистим.

Степи «Олегової балки» – еталонна репрезентативна ділянка лучного степу Лівобережного Придніпров’я, що вирізняється високою флористичною унікальністю. Флора заказника нараховує близько 450 видів.

Зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України: астрагал шерстистоквітковий, шафран сітчастий, сон чорніючий, ковили волосиста, Лессінга та пірчаста, горицвіти весняний і волзький. Зростають регіонально рідкісні види: азинеума сірувата, валеріана бульбиста, волошка сумська, гіацинтик блідий, гоніолімон татарський, гострокільник волосистий, громовик неспражньо красильний, ломиніс цілолистий, півники карликові, тринія Китайбеля, шавлія австрійська.

Серед представників фауни виявлені рідкісні тварини, занесені до Червоної книги України (махаон, подалірій), Червоного Європейського (сліпак звичайний, деркач) та регіонального списків (щеврик польовий, богомол звичайний).

Заказник виконує екологічні функції.

Джерела та література:

Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. – Спр. 01-115. – Арк. 41, 42, 42 зв.; Спр. 01-116. – Арк. 73;

Наукова характеристика ландшафтного заказника місцевого значення «Олегова балка» (Карлівський район, Полтавська область). – Рукопис, 1993. – 2 арк.;

Байрак О. М., Стецюк Н. О. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини. Полтава: Верстка, 2005. – С. 35, 36, 40, 38, 50, 90, 92, 96, 102, 105, 118, 131, 137, 143, 175, 180, 213, 214, 215, 226;

Зелена книга України. – К.: Альтерпрес, 2009. – С. 193–195, 208–210, 213–214;

Природно-заповідний фонд Полтавської області: реєстр-довідник / Н. О. Смоляр. – Полтава: ШвидкоДРУК, 2013. – С. 51;

Регіональна екомережа Полтавщини. – Полтава: Верстка, 2010. – С. 112–113;

Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 121, 244, 251, 257, 438, 552, 553, 566;

Червона книга України. Тваринний світ. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 141, 142.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область. Карлівщина Карлівська, Ланнівська та Мартинівська територіальні громади). – К.: 2021 р., с. 273 – 275.