Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Могила Барвіна Д. В.

О. С. Лимар

Могила Барвіна Д. В.

Розмір зображення: 632:800 піксел

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область. Карлівщина Карлівська, Ланнівська та Мартинівська територіальні громади). – К.: 2021 р., с. 280.

Могила Барвіна Дмитра Володимировича (2015) (іст.) Знаходиться у південно-західній, новій частині кладовища.

Похований Барвін Дмитро Володимирович (14.09.1993, с. Халтурине Карлівського району Полтавської обл. – 16.02.2015, загинув м. Дебальцеве Донецької обл., похований 9.04.2015 с. Мартинівка Полтавського району Полтавської обл.) – старший солдат, водій 1-го батальйону 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України, учасник Антитерористичної операції на Сході України.

У 2000–2009 рр. навчався у Халтуринській Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, а з 2009 – у Карлівському ПТУ № 50, де отримав професії електрозварювальника та водія. У 2013 р. був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Після закінчення строкової служби перейшов на службу за контрактом. Службу проходив у 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних сил України (в/ч А 0139, м. Київ). З серпня 2014 р. перебував у зоні проведення Антитерористичної операції. 16 лютого 2015 р., за два дні до виведення військ із м. Дебальцеве, коли місто було майже оточене і за нього почались запеклі бої, звідти під обстрілами виїздила колона з 6-ти вантажівок, на двох з яких було 40 поранених військових. Цю колону супроводжував БТР, водієм якого й був Барвін Д. В. БТР підірвався на протитанковій фугасній міні і спалахнув. Екіпаж загинув у палаючій машині. З усієї колони живими залишились одиниці. Після ідентифікації за ДНК останків, Барвін Д. В. був похований у рідному селі.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 р. за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням Президії Полтавської обласної ради VII скликання від 4 березня 2016 р. на визнання вагомих особистих заслуг перед Полтавщиною та Україною, за зразкове виконання військового та громадянського обов’язку, мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно).

У 2016 р. на могилі встановлена вертикальна стела (1,8 × 0,8 м) з полірованого сірого граніту на гранітному постаменті (0,4 × 0,9 × 0,3 м). На могилу покладена гранітна квітниця (1,50 × 0,77 м). На чільній стороні стели розміщено фотозображення Героя у повний зріст. На звороті – фото біля кулемета та на фоні БТРа. На постаменті розміщено пам’ятні написи. На чільній стороні: «Барвін Дмитро Володимирович 14.09.1993 – 16.02.2015». На зворотній: «Лишив усе, щасливі дні і мрії Життя дало тобі так мало літ І замість юності, кохання і надії Дало в дарунок цей граніт».

Література:

Ревегук В. Полтавці – поборники державної незалежності України / В. Ревегук. – Полтава: Полтавський літератор, 2015. – С. 292;

Стецюк С. Йому б ще жити та жити / С. Стецюк // Життя і слово. – 2015. – № 31–32 (12557–12558). – 17 квітня. – С. 5;

Корнеєва В. Світлій пам’яті старшого солдата «Барвуші» / В. Корнеєва // Зоря Полтавщини. – 2015. – № 83–84 (22613–22614). – 23 червня. – С. 3;

Полтавська обласна рада. Розпорядження Голови обласної ради від 15.03.2016 № 46 «Про занесення до Книги Пошани Полтавської обласної ради» // Зоря Полтавщини. – 2016. – № 48–49 (22779–22780). – 5 квітня. – С. 2;

Дмитра Барвіна нагороджено посмертно орденом «За мужність» // Життя і слово. – 2015. – № 43–44 (12569–12570). – 29 травня. – С. 2;

Герої пішли на небо нескореними // Життя і слово. – 2020. – № 41–42 (13117–13118). – 4 вересня. – С. 1–2;

До Книги Пошани посмертно // Життя і слово. – 2016. – № 33–34 (12663–12664). – 22 квітня. – С. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область. Карлівщина Карлівська, Ланнівська та Мартинівська територіальні громади). – К.: 2021 р., с. 280 – 281.