Паспортна інформація

Городище Кіммерик і його хора

Пам’ятка археології

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, Ленінський район, Мар’ївська сільрада, с. Мар’ївка.

Загальний опис:

Загальна площа городища невідома. Стратиграфічно простежуються культурні шари потужністю 0,30-0,40 м. У 0,40-0,60 м від денної поверхні чітко визначаються шари 6 – 4 ст. до н.е., 1 – 3 та 8 – 10 ст. н.е. Розкопками 1950 р. відкритий житловий комплекс, що складається з трьох прямокутних приміщень (А – 3,20×3,70; Б – 4,20×5,10; В – 4,25×5,92), які прибудовані до однієї загальної задньої стіни. Вони мали суміжні стіни, в передній стінці кожне з приміщень (кімнат) мало свій дверний отвір з камінним порогом. Перед входами були вимощені камінними плитами дворики. Місто було обнесене стіною до 2 м товщини. Розвідками та розкопками виявлена кераміка та вироби побуту догрецького періоду. Велика кількість уламків грецької кераміки 6 – 5 ст. до н.е.: розписаний іонійський посуд, пухкогорлі хіоські амфори, чорнолакові та чорнофігурні посудини – аски, кіліки, лутерії, глечики; фрагменти стінок та профільовані ручки масивних амфор 3 ст. н.е.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Городище Кіммерик розташоване на вершині гори Опук, яка виконувала функцію природного укріплення, захищеного камінними стінами. Місто мало добру гавань для стоянки суден у затоці, що перетворилася у солоне озеро. Кіммерик – крупний торговий центр з торгівлі хлібом на експорт. Назву “кіммерик” античні письменники пов’язують з кіммерійцями, що населяли південь України в епоху пізньої бронзи. Страбон говорив про Кіммерик, що це місто на півострові, де перешийок замкнутий ровом та валом; що “кіммерійці колись мали велику силу на Боспорі, через що Боспор був названий кіммерійським”. Розташування міста локалізовано на основі даних Перикла, невідомого автора, котрий вказав на гавань, захищену від західних вітрів, та островів, що існують й нині.

Перший докладний опис міста дав П.А. Дюбрюкс у 30-х рр. 19 ст. У 1852 р. топографом Рябовим з городища був знятий план (матеріали до видання “Древности Боспора Киммерийского”).

У 1927 р. обстежувалось експедицією Керченського державного історико-археологічного музею.

У 1947-1949 рр. розкопки проводились спільною експедицією Інституту історії матеріальної культури АН СРСР та Керченським історико-археологічним музеєм під керівництвом І.Б. Зеєст.

У 1950 р. продовжувала працювати археологічна експедиція Керченського історико-археологічного музею на чолі з І.Т. Кругліковою.

Матеріали розкопок зберігаються у фондах Керченського історико-археологічного музею.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно рішення Кримського обласного виконавчого комітету Ради депутатів трудящих № 595 від 05.09.1969 р.

Охоронний № :1220.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради депутатів трудящих № 282 від 13.06.1974 р. внесено пропозицію визначити охоронну зону площею 5 га.

Основна бібліографія, архівні дані:

Дюбрюкс П.А. Описание развалин и склепов древних городов и укреплений // ЗООИД.- 1858.- Т.4.

ИТОИАЭ.- 1928 .- Т.2.- C.103.

Зеест И.Б. Раскопки Киммерика в 1947-48 гг. // ВДИ.- 1949.- № 3.

Кругликова И.Т. Раскопки древнего Киммерика // Археология и история Боспора.- Симферополь: Крымиздат, 1952.- C.55.

Полевые отчеты (фонды Керченского историко-археологического музея).