Пам’ятки археології

Валентина Непріна, Віктор Приймак, Андрій Обломський, Ростислав Терпиловський, Наталія Милованова

Стоянка, неоліт (археол.). Між селами Шарпівка та Литвиновичі, на підвищенні, що має назву Церковище, над руслом р. Клевень.

Виявлена та дослідження Д.Тєлєгіним у 1953.

З стоянки походять уламки ліпної кераміки прикрашені ямками та гребінкою. В шурфах зустрічалися і уламки посуду пізнішого часу. Стоянка не розкопувалася.

[Телегин Д. Т. Отчёт о работе неолитического отряда Левобережно-Сейменской экспедиции 1953 г. / Д. Т. Телегин // Архів ІА НАНУ. – ф.е. 1953/… № 2054. – С. 22.]

Поселення, бронзовий вік, раннє і розвинуте середньовіччя (археол). 1,5 км на південь від села в урочищі Борок. Займає підвищення в заплаві лівого берега р. Клевень.

Виявлене Д.Березовцем у 1947, досліджувалося В.Приймаком у 1988.

Розміри поселення 200 – 250 х 30 – 50 м, Поселення частково задерноване, частково заросле лісом. Потужність культурного шару становить 0,5 – 0,6 м. З поселення походять матеріали епохи бронзи (2 тис. до н. е.), київської або колочинської культур (3 – 4 ст. н. е.), та давньоруської 2-ї пол. 12 – 15 ст. Розкопки не проводилися.

[Самоквасов Д. Я. Древние города России. Приложение / Д. Я. Самоквасов. – СПб., 1873. – С. 7; Ляпушкин И. И. Днепровское лесостепное Левобережье в эпоху железа / И. И. Ляпушкин // МИА. – М., Л., 1961. – С. 263, 265; Березовець Д. Т. Дослідження слов’янських пам’яток на Сеймі в 1949 1950 рр. / Д. Т. Березовець // АП УССР. – Т. V. – 1955. – С. 49-66; Кучера М. П. Древнерусские поселения Среднего Поднепровья (археологическая карта) / М. П. Кучера. – К., 1984. – С. 113-114; Сухобоков О. В. Отчет о работах Левобережной славяно-русской экспедиции ИА АН УССР в 1986 г. / О. В. Сухобоков // Архів ІА НАНУ. – ф.е. 1986/…. – № 22032 – 22035. – С. 98-91; Отчёт о разведках на территории Сумской области для Свода памятников истории и культуры 1988 г. / О. В. Сухобоков, В. В. Приймак, А. А. Горбовцов, В. Б. Звагельський // Архів ІА НАНУ. – Ф. е. 1988/176. – № 23227. – С. 21 – 22; Приймак В. В. Звіт про охоронні археологічні дослідження роменських пам’яток у пониззі р. Клевень / В. В. Приймак // Архів ІА НАНУ. – ф.е. 1991… – С. 14.]

Поселення, бронзовий вік, раннє і розвинуте середньовіччя (археол). 0,6 км на північний схід від східної околиці села. Займає мис першої надзаплавної тераси правого берега р. Стрижень (права притока р. Клевень).

Виявлене А.Обломським та Р.Терпиловським у 1990.

Розміри поселення 130 х 80 м, висота над заплавою 1,5 м. Потужність культурного шару становить 0,35 м, розораний до материка. З поселення походять матеріали епохи бронзи 632(ліпна кераміка та відщеп кременя), раннєслов’янського періоду (2-а – 3-а чв. 1-го тис. н. е.) та епохи Київської Русі.

Поселення, бронзовий вік, ранній залізний вік, розвинуте середньовіччя (археол.). 0,2 км на північний схід від східної околиці села. Займає мис першої надзаплавної тераси правого берега р. Стрижень (права притока р. Клевень).

Виявленае А. Обломським та Р. Терпиловським у 1990.

Розміри поселення 180 х 30 м, висота над заплавою 2,0 – 5,0 м. Потужність культурного шару становить 0,4 м, розораний на глибину 0,3 м. З поселення походять матеріали епохи бронзи та раннєслов’янського періоду (2-а – 3-а чв. 1 тис. н. е.) та епохи Київської Русі.

Поселення, бронзовий вік, ранній залізний вік, розвинуте середньовіччя (археол.). 0,375 км на на південь від південно-західної околиці села. Займає мис першої надзаплавної тераси правого берега р. Клевень.

Виявлене А.Обломським та Р.Терпиловським у 1990.

Розміри поселення 650 х 200 – 300 м, висота над заплавою 0,75 – 1,0 м. Потужність культурного шару становить від 0,2 до 1,5 м, розораний на глибину 0,25 м. У південно-східній частині поселення помітні сліди будівель у вигляді плям глиняної обмазки. З поселення походять матеріали епохи бронзи та раннєслов’янського періоду (2- а – 3-а чв. 1 тис. н. е.) (груболіпна кераміка, уламок пряслиця з стінки червоноглиняної амфори, лощена кераміка) та в невеликій кількості гончарна кераміка епохи Київської Русі.

[Обломский А. М. Очёт о работах на территории Сумской области в 1990 г. / А. М. Обломский, Р. В. Терпиловский // Архів ІА НАНУ. . – ф. е. 1990/77. – № 24097.]

Городище, раннє і розвинуте середньовіччя (археол ). На території села, на правому корінному березі р. Клевень, висота якого над заплавою понад 20 м.

Відоме в археологічній літературі з 2-ї пол. 19 ст. Обстежувалося Д.Березовцем, І.Ляпушкіним, М.Кучерою, О.Сухобоковим, В.Приймаком.

Укріпленнями обгороджено овальної форми майданчик розміром 80 х 55 – 60 м, вал півколом огинає майданчик городища з напільного боку. Висота валу над рівнем майданчика до 2,0 м, товщина підошви валу до 8,0 м. Укріплення менш потужні на краях.

Крім валу, з напільного боку городище захищалося пониженням, утвореним при спорудженні валу, його ширина до 15 м. Городище зазнало значних руйнувань: тут споруджено церкву св. Петра і Павла, житловий будинок із службовими приміщеннями, в профілях руйнувань часто зустрічаються кістяки, очевидно внаслідок функціонування тут церковного кладовища. У 1980-х рр. городищу завдано найвідчутніших руйнувань: було знищено четверту частину майданчика і сильно зруйновані укріплення. З розкопок та підйомного матеріалу походять фрагменти ліпної і ранньогончарної роменської, а також ранньогончарної давньоруської 10 – 11 ст., пряслиця, кресало, а також фрагменти гончарного посуду 12 – 13 ст. та 17 – 19 ст. У невеликій кількості зустрічаються фрагменти кераміки епохи бронзи. З напільного боку в невеликій кількості виявлені фрагменти кераміки 12 – 13 ст. Матеріали розкопок знаходяться в Путивльському краєзнавчому музеї, розвідок – ІА НАНУ і Сумському обласному краєзнавчому музеї.

[Березовець Д. Т. Відчит про розвідки на Путивльщині у 1947 р. / Д. Т. Березовець // Архів ІА НАНУ. – ф.е. 1947/30. – №… С. 6; Отчёт о разведках на территории Сумской области для Свода памятников истории и культуры 1988 г. / О. В. Сухобоков, В. В. Приймак, А. А. Горбовцов, В. Б. Звагельський // Архів ІА НАНУ. – ф. е. 1988/176. – № 23227. – С. 22-23.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 630 – 633.