Скриня. 16 ст.

Розмір зображення: 800:594 піксел

Одним з найпоширеніших предметів меблювання того часу була скриня, художньому оздобленню якої надавали великого значення. Протягом XV – XVI століть вигляд скринь мінявся відповідно до повсякденних потреб та естетичних смаків, їх використовували для зберігання одягу та інших дрібних речей, а також для сидіння й спання, поряд із стільцями й кріслами, лавами й лавками. Високі скрині правили також за столи. Скрині й скриньки стали згодом основою для розвитку ренесансних шаф і шафок.

В епоху Відродження скрині мали класичні пропорції і їх завжди робили за чітким архітектурним принципом. Вони мали більш або менш розвинуту цокольну частину. Прямокутне переднє поле обмежували з боків пілястри – залишки конструктивних деталей середньовіччя, фасад предмета завершував легкий карниз. У XVI столітті передня стінка скринь поділялася на дві і більше окремо обрамлених частин, які згодом набули форми арок, притаманних ренесансній архітектурі.

З техніки декорування меблів найпоширенішим у той час на Україні було різьблення, а також орнаментальне малювання.В різьблених оздобах скринь майстри широко застосовують античний та український народний орнамент, уміло пов’язують декор з формою окремих частин предмета і з тонким смаком заповнюють поля і обрамлення фасаду (с. 414 – 415).

Скриня різьблена. Галичина. XVI ст. Львівський музей етнографії та художнього промислу.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 415.