Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2010 р. Археологи дослідили Вишків

Дата: 06.09.2010

Вишків – колишнє село сусіднього з Луцьким Ківерцівського району, яке ще в радянські часи увійшло до складу обласного центру. Передмістя зі своїми вуличками, будинками, церквою, кладовищем і зі своїми старожилами-господарями. Привітні “вишківці” (а тепер – жителі вулиці Селищної) до сьогодення дивують лучан своїм “добридень” та доброзичливістю. Хоча до сих пір, не дивлячись на луцьку прописку, сплачують податки за землю Жидичинській сільраді.

Сьогодні Вишків за новим Генпланом розвитку міста включений до складу Резервних територій для житлового будівництва. Славиться він також “рибними місцями”, оскільки поруч протікає річка Стир, і про це детально розповідають деякі рибальські інтернет-сайти. Але ніде на сайтах, і тим більше на генпланах ви не взнаєте про те, що Вишків – давнє історичне село, перші згадки про яке відносяться до XVI століття.

Окрім того, у період давньоруської держави – це передмістя княжого Лучеська. Велика міська агломерація навколо давньоруського Луцька (села Рованці, Теремне, Гуща, Красне, Гнідава, Княгинінок, Яловичі, Полонка, Забороль, Вишків, Яровиця, Волиця та ін.) на сьогоднішній день забута не лише чиновниками, яким би піаритися на цій темі і розвивати туризм у міста, але й багатьма дослідниками.

У 1920-х роках дослідження у Вишкові організував Державний археологічний музей з Варшави за участю його директора Романа Якимовича, зберігача фондів Стефана Круковського та Лева Чикаленка. З Вишкова у теперешніх фондах музею зберігаються унікальні бронзові сокири-кельти епохи раннього заліза. У 1936 році на території села Казимир Пшемиський відкрив поселення давньоруського часу Х-ХІІІ століть. Були до радянського часу в селі і давньоруські кургани.

На початку вересня роботи у центрі Вишкова розпочала експедиція ДП “Волинські старожитності”. У невеликому розкопі (20 квадратних метрів) знайшли яму-зерновик ХІІ століть, велику колекцію керамічних виробів епохи раннього заліза, перших століть нашої ери, давньоруського періоду Х-ХІІІ століть, XVII-XVIII століть та монет кінця XVII століття.

Шкода, що сучасна забудова цього передмістя не дозволяє провести комплексні дослідження поселень на корінному березі Стиря на більших площах. Але дослідження продовжуватимуться.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»