Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1840-і рр. Загальний вигляд з півдня

Розмір зображення: 800:568 піксел

Сажин Михайло Макарович (нар. не пізніше 1818 – 1885).

Руїни Золотих воріт. Кінець 1840-х pp.

Папір, акварель. 27,5: 38,5. Державний музей Т. Г. Шевченка.

Після татаро-монгольської навали Золоті ворота поступово перетворювались на руїни. У середині XVII ст. їх ремонтували, але цей ремонт був такий незначний, що в середині XVIII ст. постало питання про доцільність їх існування. За указом сенату 1750 р. вони були засипані землею «для сохранения вида древности». Лише 1832-1833 pp. київський археолог-аматор Кіндрат Лохвицький розкопав ворота. Стало видно, що в порівнянні з тим виглядом, що його брама мала в 1650-х pp. і який донесли до нас малюнки А. ван Вестерфельда, вона багато втратила: зникли залишки надбрамної церкви і склепінь, на яких вона колись знаходилась. По осі воріт, у перспективі, видно Георгіївську церкву, збудовану в середині XVIII ст. і перебудовану в XIX ст.; праворуч і ліворуч – будівлі Софійського монастиря.

Джерело: Крізь віки: Київ в образотворчому мистецтві 12 – 20 ст. – К.: Мистецтво, 1982 р., № 106.