2011 р. Звід пам’яток Києва
Андрій Галайчук, Тетяна Перожок
576.11. Житловий будинок 1959 – 61, в якому проживав Петрицький А. Г. (іст.).
Вул. Ярославів Вал, 4/8. На розі з вул. Золотоворітською, на червоних лініях забудови.
Первісно ділянка входила до складу великої садиби, від забудови якої зберігся будинок № 4 на червоній лінії вулиці. 1959 ділянку відведено об’єднанню «Укргалантерейторг» для спорудження житлового будинку.
П’ятиповерховий на цокольному поверсі, цегляний, у плані Г-подібний.
Вхід – з вул. Золотоворітської. Чолові фасади облицьовано світлими керамічними плитками та орнаментовано кольоровими глазурованими кахлями. Цоколь обкладено плитами сірого граніту, обробленого «під бучарду».
1961 – 64 у квартирі № 12 на третьому поверсі будинку проживав Петрицький Анатолій Галактіонович (1895 – 1964) – живописець і театральний художник, народний художник СРСР (з 1944), професор Київського художнього інституту (1947 – 50), Лауреат Державної премії СРСР (1949, 1957).
Останні роки життя художника тісно пов’язані з діяльністю Заслуженого ансамблю танцю УРСР під керівництвом П. Вірського, для якого він оформлював танці і хореографічні композиції, зокрема «Чумаки», «Пам’ять серця» (обидві – 1962) та ін. У період проживання за цією адресою написав станкові полотна: «Не сад – вулиця Києва» (1961), «Гладіолуси», «Золотоворітський сквер» (обидві – 1962), «Битва на Курській дузі». Останній твір залишився не завершеним. Брав участь у Виставці етюдів київських художників (Київ, 1962), Республіканській виставці художників театру і кіно (Київ, 1963).
У квартирі художника часто бували відомі діячі культури – художники, актори, письменники, зокрема народний художник УРСР О. Хвостенко-Хвостов, заслужений діяч мистецтв УРСР А. Волненко, письменники Л. Первомайський, С. Голованівський та ін.
Похований на Байковому цвинтарі.
Раніше проживав на вул. Пушкінській, 21 – 21-б, квартира № 12. Ім’ям художника названо одну з вулиць Києва.
1970 на будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом художника та рельєфним написом (ск. Г. Кальченко).
Тепер житловий будинок.
Література:
Анатолій Галактіонович Петрицький: Каталог. – К., 1968; Анатолій Петрицький: Спогади про художника. – К., 1981; Врона І. Анатоль Петрицький: Альбом. – К., 1968; Габелко В. Анатолій Петрицький // Образотворче мистецтво. – 1985. – № 3; Горбачев Д. Анатолий Галактионович Петрицкий. – М., 1971; Петрицька Л. М., Горбачев Д. О. Анатоль Петрицький: Спогади про художника. – К., 1981; Хмурий В. Анатоль Петрицький: Театральні строї. – Х., 1929.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 2034.