Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Юрій Бєличко, Лариса Шевченко

Будинок 1908 р., в якому проживав Саксаганський П. К.

(іст.).

Вул. Жилянська, 96.

На червоній лінії забудови вулиці. Неподалік від меморіальних будинків діячів української культури М. Старицького, М. Лисенка, Лесі Українки.

Чотириповерховий, цегляний, Г-подібний у плані житловий будинок, з цокольним поверхом і приямками з боку вулиці. Віконні прорізи третього поверху мають аркове завершення. Головний фасад із складним малюнком балконних огорож оздоблено візерунчастою цегляною кладкою і пофарбовано у два кольори.

В 1912 – 40 рр. тут жив Саксаганський Панас Карпович (справж. – Тобілевич; 1859 – 1940) – актор і режисер, театрально-громадський діяч, народний артист УСРР (з 1925), народний артист СРСР (з 1936), Герой Праці (1924). Брат І. Карпєнка-Карого, М. Садовського та М. Садовської. Працював у різних театральних трупах актором і режисером, багато гастролював. З 1912 р. постійно жив у Києві, виїздив на гастролі з різними театральними колективами по Україні та Росії. Один із засновників «Товариства українських артистів під орудою І. Мар’яненка» (1915 – 16), «Товариства українських артистів за участю М. Заньковецької і П. Саксаганського» (1916 – 17). В 1918 – 22 рр. працював у створеному ним у Києві українському Народному театрі, який містився в Троїцькому народному будинку (нині Театр оперети, вул. Червоноармійська, 53). У січні 1922 р. на його базі було створено Український драматичний театр ім. М. Заньковецької, в якому Саксаганський працював (з перервами) до 1932 р.

Гастролював разом з Садовським у різних театрах (1926 – 32), зіграв понад 100 характерних ролей. Утвердив на українській сцені соціально-психологічну драму, запровадив план постановки вистави. Поставив українською мовою п’єси «Розбійники» Ф. Шіллера та «Отелло» В. Шекспіра, перекладав українською твори російських та західноєвропейських письменників. Читав лекції на режисерсько-інструкторських курсах про майстерність актора і режисера. Автор ряду книжок, статей та спогадів, у т. ч. «По шляху життя» (1935), «Моя робота над роллю» (1937) та ін. Похований на Байковому цвинтарі у Києві. Ім’я митця носить одна з вулиць міста. Жив у трикімнатній квартирі № 2 на першому поверсі. Деякий час у 1920-і pp. у нього проживав його брат – М. Садовський.

В 1953 р. на фасаді будинку встановлено мармурову меморіальну дошку, яку 1972 р. замінено бронзовою, вирішену як фрагмент театральної завіси з барельєфним портретом актора (ск. М. Грицюк, арх. А. Сницарев). Тепер кол. квартира П. Саксаганського переобладнується у меморіальну квартиру-музей.

Лучко Л. Панас Саксаганський // Жовтень. – 1956. – № 11;

Спогади про Панаса Саксаганського. – К., 1984;

Тобілевич Б. Панас Карпович Саксаганський, 1859 – 1940: Життя і творчість. – К., 1957.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 210.