1999 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Проценко

Могила Нірода Ф. Ф.

(іст.).

Біля Георгіївського собору.

Нірод Федір Федорович (1907 – 96) – художник театру, народний художник СРСР (з 1965). Походив з Естонії зі шведського графського роду. Народився у Петербурзі. В 1930 р. закінчив Київський художній інститут. В 1934 – 45 рр. працював головним художником у Запорізькому українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької (тепер – у Львові), в 1950 – 60 рр. – у Львівському, в 1961 – 90 рр. – Київському театрах опери і балету. Оформив вистави: «Украдене щастя» І. Франка (1940), «Далібор» Б. Сметани (1951), «Лісова пісня» В. Кирейка (1953), «Свіччине весілля» І. Кочерги (1959), «Милана» (1957), «Тарас Шевченко» (1964), «Ярослав Мудрий» (1975) Г. Майбороди,«Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва, «Кассандра» Лесі Українки (1971), «Князь Ігор» О. Бородіна (1975), «Спартак» А. Хачатуряна (1977), «Лебедине озеро» П. Чайковського (1979), «Наймичка» М. Вериківського (1984), «Дон Карлос» Дж. Верді (1986), «Хованщина» М. Мусоргського (1968, 1988).

Похований на місці, де був колишній родинний склеп (не зберігся). На могилі встановлено хрест з написом. Поруч похована його дружина.

Федір Нірод: альбом. – К., 1988.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 246.