1999 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Проценко

Могила Беца В. О.

(іст.).

На південь від Георгіївського собору.

Бец Володимир Олексійович (1834 – 94) – лікар-анатом, гістолог, педагог, громадський діяч. Народився у с. Татарівщина (тепер у межах м. Остра Чернігівської області). Навчався в Ніжинській і 2-й Київській гімназіях. В 1860 р. закінчив медичний факультет Київського університету св. Володимира. Під час навчання брав участь у студентському демократичному русі. Залишений прозектором при кафедрі анатомії. В 1861 – 62 рр. був у науковому відрядженні за кордоном (Відень, Гейдельберг, Вюрцбург). З 1863 р. – доктор медицини, з 1868 – екстраординарний професор, з 1870 р. – ординарний професор, завідувач кафедри анатомії. З 1871 р. одночасно – консультант Кирилівської лікарні. В 1889 р. під тиском реакційного керівництва університету пішов у відставку. З 1884 р. – головний лікар Товариства Південно-Західної залізниці.

Вивчав анатомію центральної нервової системи людини, кору головного мозку і відкрив закономірності його будови. Заклав основи нового розділу анатомії кори головного мозку – цитоархітектоніку. Встановив нерви мозкової речовини, наднирників тощо. Його ім’ям названо велетенські пірамідні нервові клітини, які він описав у 1874 р. Розробив оригінальну методику виготовлення зрізів через суцільну півкулю, зібрав колекцію зразкових гістологічних препаратів мозку (бл. 8 тис. одиниць), яку було , оцінено в 30 тис. гульденів, і подарував її 1891 р. Київському університету. Один із засновників Товариства дослідників природи у Києві, чл.-кор. Паризького антропологічного товариства, з 1879 р. – Імператорського товариства природознавства, антропології та етнографії.

Учасник багатьох виставок, у т. ч. міжнародних, на яких нагороджений за виготовлення анатомічних препаратів головного мозку. Автор бл. 40 наукових праць, у т. ч. «Атлас мікроскопічної анатомії головного мозку людини» (1883), «Про Віденський географічний інститут і спосіб виробництва геліогравюри», «Історичні діячі Південно-Західної Росії» (1883; разом з В. Антоновичем) та ін.

В 1970 р. на могилі встановлено погруддя вченого з оргскла, покрите бронзою; постамент з чорного граніту (ск. – лікар В. Чорний).

Бец В. А. (некролог) // Киевлянин. – 1894. – № 271;

Історія Київського університету / За ред. О. Жмудського. – К., 1959.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 245.