1999 р. Звід пам’яток Києва
Елла Піскова, Ніна Смирнова
Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А. Думанського, в якому працювали відомі вчені
(іст.).
Бульв. Академіка Вернадського, 42.
Комплекс споруд інституту складається з трьох основних корпусів, зведених у 1974 – 75 рр., і кількох допоміжних будівель. До цього заклад розміщувався на вул. Леонтовича, 9. Утворений 1968 р. на базі сектора хімії і технології води та сектора фізичної хімії дисперсних систем Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР як Інститут колоїдної хімії та хімії води АН УРСР (тепер – НАН України). З 1980 р. інститут носить ім’я акад. АН УРСР Думанського Антона Володимировича (1880 – 1967) – директора Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР у 1945 – 60 рр.
У корпусі № 1 (споруджений 1974 р. на червоній лінії забудови вулиці; п’ятиповерховий, панельний) працювали:
– у 1974 – 82 рр. – Куриленко Онисим Данилович (1904 – 82) – хімік, чл.-кор. АН УРСР (з 1969), заслужений діяч науки УРСР (з 1974), заступник директора Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР (1962 – 68). В Інституті колоїдної хімії та хімії води – з 1968 р. У 1968 – 75 рр. – директор інституту, з 1975 р. – завідувач відділу. Наукові праці – з фізичної та колоїдної хімії; досліджував електричні властивості дисперсних систем, термодинаміку взаємодії дисперсної фази з дисперсійним середовищем, проблеми гідрофільності дисперсій. Працював у кімнаті № 306.
– у 1974 – 96 – Овчаренко Федір Данилович (1913 – 96) – хімік, акад. АН УРСР (з 1961), голова Відділу хімічних та геологічних наук АН УРСР (1961 – 63). Директор інституту (у 1968), одночасно завідувач відділу (до 1983), керівник відділення інституту (1983 – 88). У цей період відзначений премією ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1981). Наукові праці – в галузі колоїдної хімії, історії хімії. Досліджував періодичне осадоутворення, структуру, адсорбацію, іонний обмін, гідрофільність дисперсних мінералів, модифікацію їхньої поверхні. Створив новий науковий напрям у дослідженні ліофільності дисперсних матеріалів. Працював у кімнаті № 414.
У корпусі № 2 (споруджений 1975 р. на червоній лінії забудови вулиці; дев’ятиповерховий, панельний) працювали:
– у 1975 – 93 рр. – Кульський Леонід Адольфович (1903 – 93) – хімік, акад. АН УРСР (з 1969), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1968), керівник лабораторії, заступник директора Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР (1938 – 65), керівник Сектора хімії і технології води АН УРСР (1965 – 68). В інституті з 1968 р. У 1968 – 73 рр. – завідувач сектора й заступник директора, у 1973 – 87 рр. – завідувач відділу, з 1987 р. – радник при дирекції інституту. Відзначений Державною премією УРСР (1976), премією ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1985). Один із творців нової галузі науки – хімії та технології води. Автор теорії класифікації домішок води за їхнім фазово-дисперсним станом, що є методологічною основою сучасної теорії водообробки. Працював у кімнаті № 709.
– у 1975 – 93 рр. – Пилипенко Анатолій Терентійович (1914 – 93) – хімік, акад. АН УРСР (з 1976). У 1975 – 88 рр. – директор і одночасно завідувач відділу, з 1988 – почесний директор інституту. У цей період відзначений Державною премією УРСР (1984), премією ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1984). Основні наукові праці з проблем застосування комплексних сполук та органічних реактивів в аналізі неорганічних матеріалів, дослідження різнолігандних комплексів металів. Працював у кімнаті № 340.
Анатолий Терентьевич Пилипенко. – К., 1984.
Институт коллоидной химии и химии воды им. А. В. Думанского. – К., 1981;
Леонид Адольфович Кульский. – К., 1985.
Федор Данилович Овчаренко. – К., 1985.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 407.