2011 р. Звід пам’яток Києва

Микола Коломієць

561.48. Кінотеатр «Київ», 1952 (архіт.).

Вул. Червоноармійська, 19. У щільній забудові кварталу, між житловими будинками кін. 19 – поч. 20 ст.

Автори – архітектори В. Онащенко, О. Тацій, В. Чуприна, співавтор – П. Жилицький.

Двоповерховий в основній частині, по периметру – триповерховий з підвалами, цегляний, тинькований, цоколь з боку вулиці облицьовано плитами полірованого граніту. У плані прямокутний, тризальний, з глибокою лоджією входу на чоловому фасаді та ризалітом на тильному. Перекриття пласкі залізобетонні, ускладнений бляшаний дах утворено з двосхилих і односхилих частин, що перекривають різновисокі приміщення. Об’ємно-планувальна структура з чітко розмежованими функціями симетрична відносно поздовжньої осі.

В передній частині по центру розташовано парадні приміщення для тимчасового перебування, в середній – видовищні, вздовж бічних фасадів – комунікаційні (коридори та сходи), у тилу – кінопроекційні. На першому поверсі за вхідною лоджією влаштовано касовий вестибюль з парадними тримаршовими сходами на другий поверх, в торці вестибюля – мала глядацька зала на 250 місць з окремим, розташованим праворуч входом у фойє, а також службові приміщення кінотеатру. Другий поверх займають дві великі зали («Червона» і «Блакитна») на 525 місць кожна, що прилягають до двоярусного фойє з антресоллю, де містяться концертна зала та буфет. Заповнення глядацьких зал відбувається зі спільних кулуарів, евакуація – через бічні коридори з широкими сходами біля виходу на вулицю.

Вирішений у формах радянського неокласицизму з використанням елементів українського декоративного мистецтва. Чоловий фасад симетричний, тридільний. Виступну центральну частину, що за вирішенням дещо нагадує фасад античного храму «в антах», завершено трикутним фронтоном, бічні площини – парапетом у вигляді балюстради. Фланковану ризалітами трипрогінну лоджію перед входами оформлено великими прямокутними колонами та пілястрами стилізованого іонічного ордера. Ризаліти, колони, пілястри й бічні площини фасаду оброблено дощаним рустом; відведене для реклами місце на ризалітах виділено як бленду в класичному облямуванні. Тимпан фронтону з картушем посередині заповнений гарним рослинним орнаментом, що включає характерні для народного мистецтва квіти соняшника, виноградні грона тощо.

Фронтон первісно увінчувався трифігурною скульптурною композицією та кутовими акротеріями з радянською символікою (не збереглися). На фризі напис «Кінотеатр "Київ"». Великі аркові отвори входів у глибині лоджії прикрашено у фрамугах красивими литими гратами, їхні осі акцентовано згори вишуканими декоративними вазами, що виділяються на тлі вертикального засклення двоярусного фойє.

Потрійні евакуаційні отвори (виходи) та вікна на бічних площинах фасаду прямокутної форми, трійчасті вікна другого поверху оформлено трикутними сандриками. Дворові фасади з прямокутними прорізами спрощені.

Оздоблення інтер’єрів здійснено в традиційних для 1950-х рр. формах історизму із застосуванням елементів ордера (пілястри, пілони), ліплених деталей (карнизи, капітелі, обрамлення входів), штучного каменю (підлоги вестибюля, парадні сходи, балюстрадні огорожі) тощо. Глядацькі зали на другому поверсі нещодавно реконструйовано з облаштуванням амфітеатрів.

Будівля найбільшого у повоєнний час кінотеатру України відзначається виразним архітектурним вирішенням, узгодженням з історичною забудовою центральної вулиці міста.

Література:

Архітектура Радянської України за 40 років / Г. А. Лебєдєв та ін. – К., 1957; Архитектура Советской Украины / В. П. Дахно, С. К. Килессо, Н. С. Коломиец, В. П. Моисеенко и др. – К., 1986; Нариси історії архітектури Української РСР (радянський період). – К., 1962; Шулькевич М. М., Дмитренко Т. Д. Киев. – К., 1978.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1935.