Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький

Будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилося Київське літературно-артистичне товариство

(іст.).

Вул. Рогнідинська, 1/13.

На червоній лінії забудови вулиці. Належав князю Б. Мещерському. Первісно двоповерховий з мезоніном і підвальним поверхом, цегляний, тинькований. У радянський час перебудований з розширенням мезоніна й надбудовою четвертого поверху.

В 1896 – 1901 рр. тут містилося Київське літературно-артистичне товариство (КЛАТ), засноване в листопаді 1895 р. з ініціативи групи наукових і творчих діячів Києва (спочатку містилося на вул. Новоєлизаветинській – тепер вул. Пушкінська, 8). Серед фундаторів КЛАТ: професори Київського університету, історики – В. Іконников та І. Лучицький, геолог П. Тутковський, журналісти М. Кисельов, М. Ніколаєв, художник, викладач школи М. Мурашка – І. Селезньов, директор Київського музичного училища В. Пухальський, актор і режисер М. Соловцов, актори І. Киселевський, Т. Чужбинов, Є. Недєлін, редактор журналу «Киевская старина», педагог В. Науменко, капельмейстер київської опери І. Пагані та ін. Першим головою правління КЛАТ був академік архітектури В. Ніколаєв.

На початку лютого 1896 р. товариство містилося на верхньому поверсі. Тут було 10 великих кімнат і простора зала. За домовленістю з домовласником товариство потім зайняло обидва поверхи. Влітку 1896 р. під керівництвом В. Ніколаєва будинок перебудовано з улаштуванням великої зали. Протягом 1896 – 1901 рр. КЛАТ здійснило ряд вечорів, присвячених пам’ятним датам в історії світової культури, музичних і літературно-драматичних концертів, реферативних виступів, вернісажів. Серед учасників цих заходів були, крім засновників товариства, письменники О. Купрін, Д. Ратгауз, художники М. Мурашко та М. Пимоненко, музиканти Є. Риб і О. Химиченко, актор М. Рощин-Інсаров, адвокат і актор-аматор Л. Куперник, філософи М. Бердяєв і Л. Шестов, журналісти та громадські діячі В. Водовозов і А. Луначарський, історик Є. Тарле, фотограф Ф. де Мезер, видавець В. Кульженко та ін. 1900 випущено «Ілюстрований збірник» КЛАТ.

Особливе місце в історії товариства займала діяльність представників української культури. Так, членами правління КЛАТ були композитор М. Лисенко, письменниця Олена Пчілка (О. Косач), драматург і театральний діяч М. Старицький, історики М. Василенко і О. Левицький, літературознавець І. Стешенко. Дійсним членом товариства була й Леся Українка, яка неодноразово виступала тут з читанням художніх творів і рефератів. В 1897 р. вона була відзначена КЛАТ за перемогу в літературному конкурсі. Значною подією в культурному житті Києва було святкування в залі товариства 26 грудня 1898 р. 100-річного ювілею «Енеїди» І. Котляревського за участю М. Старицького та Лесі Українки. Звання почесних членів були удостоєні М. Кропивницький, Олена Пчілка, М. Лисенко, Є. Недєлін, В. Ніколаєв, В. Пухальський, М. Старицький.

Товариство підтримувало творчі зв’язки з вітчизняними і зарубіжними діячами культури. Почесними членами КЛАТ були М. Антокольський, В. Васнецов, М. Єрмолова, В. Полєнов, М. Римський-Корсаков, І. Рєпін, Г. Сенкевич, М. Савіна, В. Стасов, Л. Толстой та ін.

З 1901 р. товариство містилося в будинку на вул. Хрещатик, 15 (не зберігся). У вересні 1905 р. через революційні виступи було закрито владою.

В 1983 р. на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку. Тепер – житловий будинок.

ЦДІАУ, ф. 4, оп. 2, спр. 9;

Приложение к отчету Киевского Литературно-артистического общества за 1901 год. – К., 1902;

Сборник Киевского Литературно-артистического общества. – К., 1900.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 204 – 205.