2003 р. Звід пам’яток Києва

Дмитро Малаков

314. Особняк 2-ї пол. 19 ст., в якому проживав Бобинський Г. А. (архіт., іст.).

Вул. Овруцька, 29. На червоній лінії забудови вулиці.

В різний час ділянка належала інженерові шляхів сполучень А. Тільтіну та лікарю О. Лур’є. За особняком був сад (як скрізь на Лук’янівці). В кін. 1990-х рр. будинок відремонтовано, при цьому декор фасаду зазнав втрат, було добудовано просте металеве піддашшя над ганком, змінено внутрішнє планування.

Одноповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний з бічним входом.

Вирішений у стилі історизм з рисами спрощеної англійської готики. Архітектурні деталі виконані в цеглі. Композиція головного фасаду на п’ять віконних осей асиметрична за рахунок зміщення на правий фланг парадного входу, оздобленого пінаклями (верхні частини втрачено) та аркатурним пояском під карнизом. Віконні та дверні прорізи декоровано ламаними «тюдорівськими» сандриками. Вікна прямокутні, три – в центрі, два здвоєні – ліворуч.

Будинок – зразок типової житлової забудови Лук’янівки доби історизм.

1913–14 в будинку проживав Бобинський Генрік Антонович (1861–1914) – піаніст, композитор, педагог.

Навчався у Відні та Москві. 1893–1913 викладав у Київському музичному училищі. 1913–14 – професор Київської консерваторії. Вів активне творче життя, виступав із сольними концертами, на традиційних київських камерних вечорах грав разом з М. Лисенком, В. Пухальським. Автор творів для симфонічного оркестру, фортепіано. У цьому будинку давав також уроки гри на роялі.

Тепер особняк належить приватній фірмі.

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 7; спр. 1488; ДАКО, ф. 1, оп. 331, спр. 812-а; Киевлянин. – 1914. – 13 апр.; Киевская мысль. – 1908. – 24 окт.; Мистецтво України: Біогр. довідник. – К., 1997; Reiss J. W. Mаla encyklopedia muzyki. – Warszawa, 1960.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 830.