1999 р. Звід пам’яток Києва
Віктор Мойсеєнко, Лариса Федорова
Будинок ЦК КП(б)У, 1936 – 38 рр.
(архіт., іст.).
Михайлівська пл., 1.
На краю Старокиївського плато, формує простір Михайлівської пл. Був збудований за доопрацьованим конкурсним проектом Урядового центру арх. Й. Лангбарда. Створення і реконструкція центру здійснювалися за Генеральним планом розвитку Києва, розробленим під керівництвом арх. П. Хаустова. Напівкругла частина Урядової площі мала складатися з двох симетрично розташованих шестиповерхових будівель заввишки 40 м, пам’ятника В. Леніну між ними (не нижче 75 м) і парадними сходами до Дніпра. Було споруджено тільки один будинок запланованого ансамблю центральних органів влади України. Будівництво супроводжувалося знесенням історичної забудови, видатних пам’яток історії та культури, зокрема Трьохсвятительської (Василівської) церкви 12 – 17 ст. з дзвіницею поч. 20 ст. та частини будівель Михайлівського Золотоверхого монастиря 12 – 18 ст.
Монументальна споруда має незвичні конфігурацію і загальну композицію, розвинуту пластику фасадів, в якій переважають великі форми. Роль головного фасаду відіграє портик – потужна увігнута дворядна колонада корінфського ордера, що охоплює всю висоту шестиповерхового будинку. Вона підтримує антаблемент і високий парапет з ліпним зображенням прапорів і герба УРСР (тепер замінено на герб незалежної України – тризуб на щиті). За портиком міститься глибоке внутрішнє подвір’я. Архітектурний ордер колонади в більш плоскому варіанті (напівколони) повторюється на фасадах будинку, крім тильного, який вирізняється дрібними архітектурними деталями. Система планування споруди коридорна, з двобічним розташуванням робочих кімнат і невеликих залів засідань. За проектом до тильної частини будинку мала прилягати велика, напівкругла у плані, зала засідань (не споруджена). Вертикальні зв’язки забезпечуються за допомогою парадних сходів і ліфтів. У багатьох публікаціях звертається увага на істотні недоліки будівлі: невиразність силуету, гіпертрофію ордерних архітектурних форм, дисгармонію з панорамою історичної частини міста. Проте, вона залишається помітною віхою в архітектурі Києва 2-ї чв. 20 ст.
В 1939 – 41 рр. тут розташовувався ЦК КП(б)У – вищий орган Комуністичної партії України в період між її з’їздами. ЦК КП(б)У створений у липні 1918 р. на І з’їзді партії у Москві; у березні – серпні 1919 р. працював у Києві, з грудня 1919 р. – у Харкові, в 1934 р. знову переїхав до Києва. В 1934 – 38 рр. містився на вул. Володимирській, 33, з 1943 р. – на вул. Банковій, 11.
Першим секретарем ЦК у зазначений період був Хрущов Микита Сергійович (1894 – 1971) – радянський державний і партійний діяч, Герой Радянського Союзу (1964), тричі Герой Соціалістичної Праці (1954, 1957, 1961), перший секретар ЦК КПРС (1953 – 64), голова Ради Міністрів СРСР (1958 – 64).
6 листопада 1943 р. над будинком ЦК КП(б)У було піднято прапор воїнами окремої розвідроти штабу 1-го Українського фронту під час Київської наступальної операції з визволення Києва від німецько-фашистських загарбників. Після війни тут містилися київські обком КПУ і облвиконком (до 1988), міськком КПУ, ЦК, обком і міськком ЛКСМУ. В 1992 р. будинок передано спочатку Київській міській держадміністрації, того ж року – Міністерству закордонних справ України.
Воинов А. А. И. Г. Лангбард. – Минск, 1976;
Довгалюк И. И. Правительственная площадь столицы Советской Украины // Архитектура Сов. Украины. – 1938. – № 6;
Історія українського мистецтва. – К., 1961. – Т. 5;
Хаустов П. Планировка и застройка Правительственной площади // Соц. Киев. – 1937. – № 9.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 215 – 216.