1999 р. Звід пам’яток Києва

Житловий будинок 1912 – 13 рр., в якому проживав Корольов С. П.

(архіт., іст.).

Вул. Костьольна, 9.

На червоній лінії забудови вулиці. Споруджено, імовірно, за проектом арх. А. Трахтенберга для Товариства квартировласників-домовласників. Шестиповерховий, на підвалі, цегляний, двосекційний. Складається з двох об’ємів, розміщених під прямим кутом один до одного. Вирішено у стилі модерн. Первісне анфіладне планування з двома квартирами на поверсі спотворене новими перегородками – результат капітального ремонту 1973. Має наскрізний проїзд на подвір’я. Асиметричність композиції підкреслено масивними еркерами. Вертикаль прямокутного у плані еркера увінчана трикутним аттиком і вікном-розеткою. Ліпний декор складається з маскаронів, оригінальної композиції «Птах-Сирин» і стилізованого рослинного орнаменту. В інтер’єрах збереглися мармурові сходи й огорожі парадних сходів, ліплення у вестибюлі й деяких житлових кімнатах, підлоги й столярне заповнення вікон і дверей. Спочатку будинок мав № 6.

Тут у 1924 – 25 рр. у трикімнатній квартирі № 6 на другому поверсі у свого дядька Ю. Москаленка проживав Корольов Сергій Павлович (1907 – 66) – вчений у галузі ракетно-космічної техніки, конструктор перших штучних супутників Землі й космічних кораблів, акад. АН СРСР (з 1958), двічі Герой Соціалістичної Праці (1956, 1961). У ці роки вчився на механічному факультеті Київського політехнічного інституту. Підробляв на життя рознесенням газет та розвантаженням вагонів, давав приватні уроки, брав участь у масових сценах фільму кінорежисера О. Анощенка «Трипільська трагедія» (1926). Захоплювався вищою математикою, авіацією, історією, відвідував лекції та диспути у Педагогічному музеї. Брав активну участь у роботі студентського планерського гуртка. Перші самостійні польоти здійснив у 1925 р. на планері «КПІ-3 учбовий», побудованому за його участю. Відвідував гурток з вивчення і освоєння космічного простору при асоціації інженерів і техніків. З 1925 р. жив у гуртожитку на вул. Багговутівській, 25 (Лук’янівка). У 1926 р. перевівся на третій курс Московського вищого технічного училища на факультет аеродинаміки, який був тоді головною базою підготовки авіаційних спеціалістів.

Ольга Бєлая, Михайло Кальницький, Володимир Хромченков

ДАК, ф. 163, оп. 46, спр. 168;

Голованов Я. К. Королев: хроника. – М., 1973. – Кн. 1;

Кузьмін М. Забуті сторінки музичного життя Києва. – К., 1972;

Романов А. П. Конструктор космических кораблей. – М., 1981.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 494.