Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.

Фурманова вул.

Залізнична колонія

Залізнична колонія

Розмір зображення: 1343:798 піксел

Залізнична колонія, кін. 19 – поч. 20 ст.

(архіт., іст.).

Обмежена Повітрофлотським проспектом і вулицями Стадіонною та Платонівською, прилучається до залізниці. Спорудження колонії на цій території почалося в зв’язку з будівництвом у 1860 – 70-і pp. Курсько-Київської і Києво-Брестської залізниць, які з’єднали Київ з центральними та західними районами Росії. В 1868 р. тут почали функціонувати Головні майстерні для ремонту паротягів і вагонів, що згодом стали найбільшим промисловим підприємством міста. В 1869 р. було споруджено перший у Києві залізничний вокзал.

Одночасно з будівництвом залізниці виникає селище – Залізнична колонія, де проживали працівники адміністрації, машиністи, робітники. Первісно забудова колонії була дерев’яною. В 1876 р. тут відкривається перша в місті та на Південно-Західній залізниці технічна залізнична школа, яку в 1884 р. перетворено на училище для підготовки обслуги залізниці. У 1890 – 1900-і pp. йде подальший розвиток колонії: розширюються та збільшуються потужності майстерень, дерев’яні будинки замінюються на цегляні, формується чітка містобудівна структура вулиць (ліній).

На 1910 р. колонія мала певне функціональне зонування. Основні виробничі майстерні, склади матеріальної служби містилися безпосередньо біля станції «Київ-1», у північній частині. Центральна і основна частини колонії – житлова зона (сучасні вулиці Брюллова, Фурманова, М. Лукашевича). У північно-східній частині – технічне училище та пансіон при ньому. На поч. 20 ст. у південно-східній зоні колонії споруджено притулок для дітей-сиріт службовців. Між будинками притулку і пансіону розміщувалися будинок начальника дистанції та сквер. На південному заході зведено лікарняний комплекс, що складався з лікувальних корпусів, аптеки, амбулаторії, каплиці, пральні та котельні. Автор проекту лікарні – цивільний інж. О. Кобелев, який у 1887 – 1912 рр. працював на Південно-Західній залізниці.

Збереглася частина містобудівної структури залізничної колонії: фрагменти характерної забудови поч. 20 ст. на вул. Брюллова (житлові триповерхові будинки № 1, 3, 5, 5-а) та вул. Фурманова одноповерхові № 4/6, 6, 8). З культурно-побутових будинків – колишні притулок (вул. Фурманова, 1/5), хіміко-технічна лабораторія (вул. Фурманова, 3/8), а також один з корпусів училища на вул. М. Лукашевича, 15. В 1970 – 80 рр. реконструйовано лікарняний комплекс, розібрано каплицю. Головний корпус лікарні добудовано, облицьовано плиткою (від споруди 19 ст. зберігся тільки невеликий фрагмент південно-західного фасаду).

Залізнична колонія – одне з перших у країні робітничих селищ, яке вирізнялося комплексним будівництвом житлових, культурно-побутових споруд. На території залізничної колонії пройшли дитячі роки Вертинського Олександра Миколайовича (1889 – 1957) – артиста естради, співака, поета, композитора. Залишившись сиротою, він жив у свого дядька, завідувача вагонних майстерень І. Єфимовича. У своїх споминах О. Вертинський описував колонію як маленьке містечко з одноповерховими будиночками, оточеними квітучими палісадниками. По сусідству з Єфимовичем проживала родина викладача залізничного училища Г. Держинського. Його дочка Держинська Ксенія Георгіївна (1889 – 1951) – оперна співачка, народна артистка СРСР (з 1937), солістка Великого театру в Москві. Будинки, де жили О. Вертинський і К. Держинська, не збереглися.

Михайло Кальницький, Наталія Кондель-Пермінова

ЦДІАУ, ф. 693, оп. 2, спр. 337;

Бабулевич С. П. Видатний зодчий Києва // Архітектура Рад. України. – 1940. – № 6;

Київ: провідник. – К., 1930.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 384.

Вкладені елементи

1 – притулок для дітей-сиріт 	2 – їдальня 	3 – хіміко-технічна дабораторія 	4 – лікарня 	5 – амбулаторія 	6 – технічне училище 	7 – пансіон при…
Генеральний план
Притулок для дітей-сиріт 1899 – 1901 рр., в якому навчалися Кудряшов В. С., Кулаков М. М., Петрицький А. Г., Соколов А. М. 	(архіт., іст.). 	Вул.…
Притулок для дітей-сиріт (№ 1 / Стадіонний пров., 5) (+)
Хіміко-технічна лабораторія, 1899 – 1911 рр. 	(архіт., іст.). 	Вул. Фурманова, 3/8. 	На наріжній ділянці у межах кол. Залізничної колонії. Автори…
Хіміко-технічна лабораторія (№ 3 / Стадіонний пров., 8) (+)

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 505

Модифіковано : 13.09.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.