Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Сергій Білокть, Михайло Кальницький

Житловий будинок 1907 р., в якому містилися редакція «Української хати», окупаційне управління у справах фольксдойче

(архіт., іст.).

Вул. Воровського, 16.

Завершує фронт забудови невеликого бульвару, що утворився на початку вул. Воровського. Ділянка міститься між вулицями Воровського та Обсерваторною, з 1905 р. належала інженеру-технологу, дворянину Й. Добровольському, коштом якого 1907 р. зведено будинок (архітектори А. Краусс та П. Скульт).

Триповерховий, з напівпідвалом (через перепад рельєфу напівпідвал з тилу перетворюється на повний поверх), цегляний, у плані прямокутний, з тильним ризалітом. Фасад будинку майже симетричний, з центральною віссю, завершеною ступінчастим аттиком з трикутним фронтоном та підкресленою великими нішами на рівні другого та третього поверхів (на другому поверсі у ніші встановлено об’ємне зображення античної вази), флангові вертикальні осі також завершено ступінчастими аттиками, на яких вказано рік будівництва. Площину фасаду розчленовано лопатками, на рівні першого поверху – ланцюжками рустів. Вікна прямокутні, у центральній частині третього поверху напівциркульні. Споруда використовувалася як прибутковий житловий будинок. Кожний поверх був розмежований клітками парадних і чорних сходів на одну п’ятикімнатну та одну шестикімнатну квартиру. В інтер’єрах кімнат було застосовано декоративне ліплення, тягнуті карнизи. Об’ємно-просторове та декоративне вирішення споруди нагадує київську забудову кін. 19 ст. Водночас у фризі та під вікнами вміщено ліпні вставки у вигляді орнаментів із стильовими ознаками модерну.

У 1910 – 13 рр. тут діяла редакція літературно-наукового і громадського місячника «Українська хата», що виходив у Києві в 1909 – 14 рр. (в 1909 р. редакція містилася на вул. Воровського, 38 і 16). Журнал редагували П. Богацький – журналіст, літературознавець, критик, бібліограф і громадсько-політичний діяч та М. Шаповал – письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч (обидва були відомими політичними діячами у добу української революції, емігрували). Видання пропагувало нові культурні стилі – модернізм та імпресіонізм, проводило гостру дискусію на цьому ґрунті з газетою «Рада», що обороняла помірковані напрями. У журналі підносилося гасло «чистої краси». У місячнику друкувалися твори М. Вороного, О. Олеся, П. Тичини та інших українських письменників, переклади з Ш. Бодлера, К. Гамсуна тощо.

На поч. 1930-х pp. у будинку розташовувалася школа ФЗУ № 4 ім. Л. Балабанова Київського районного тресту «Укрполіграфоб’єднання».

Наприкінці 1941 р. тут містилося окупаційне управління у справах фольксдойче. Особам, що могли і бажали довести своє німецьке походження, видавали реєстраційні листки, за якими на вул. Фундуклеївській, 32 (тепер – вул. Б. Хмельницького) можна було одержати продуктову картку й продукти. У червні 1943 р. проводилася перереєстрація. Після повернення радянської влади реєстрація громадян як фольксдойче кваліфікувалась як зрада батьківщини і тягла за собою покарання – п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Тепер – приміщення державних установ.

ДАК, ф. 143, оп. 2, спр. 670;

ЦДАГОУ, ф. 263, оп. 1, № 54770 ФП / кор. 1235. Пакет; № 64476 ФП / кор. 1801.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 294 – 295.