Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Сергій Білокінь, Михайло Кальницький

Житловий будинок поч. 1900-х pp., в якому проживав Вовкушевський Г. Д.

(іст.).

Вул. Воровського, 15.

На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений на замовлення правника Й. Полховського, зведення здійснила будівельна контора Я. Файбишенка.

Чотириповерховий, цегляний, з підвалом, у плані прямокутний, з двома ризалітами на тильному фасаді. Головний фасад декоровано у вигляді візерунка цегляної кладки. Використовувався як прибутковий двосекційний житловий будинок з торговельними приміщеннями на першому поверсі.

У 1910-х pp. – 1929 р. в квартирі № 12 на третьому поверсі правої секції будинку проживав Вовкушевський Григорій Дмитрович (1866 – ?) – правник, церковний і громадський діяч. До революції – член Київського окружного суду. За часів Української Центральної Ради – член Апеляційного суду, за Директорії входив до Надзвичайної комісії із розслідування діяльності гетьмана П. Скоропадського та його уряду. З 1919 р. – член юридичної секції Правописно-термінологічної комісії і Постійної комісії для складання історичного словника української мови УАН, з 1921 р. працював в Інституті української наукової мови ВУАН. Після 1921 р. – титар Софійського собору, член і заступник голови Всеукраїнської православної церковної ради. В 1928 р. на похороні М. Грінченко – письменниці, лексикографа, він разом з дружиною поклав на її труну вінок з жовто-блакитною стрічкою. ДПУ надало цьому епізодові великої ваги. В 1929 р. був ув’язнений, засланий до Кзил-Орди (Казахстан). Подальша доля невідома.

ЦДАГОУ, ф. 263, оп. 1, № 33153 ФП;

Весь Киев в кармане: адресная и справочная книга на 1909 год. – К., 1909;

Календарь: справочная и адресная книга г. Киева на 1913 год. – К., 1912;

Мистецтво України: біогр. довідник. – К., 1997.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 295 – 296.