Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Сергій Білокінь

Житловий будинок рубежу 19 – 20 ст., в якому містилася київська «Просвіта», проживали Волошинов О. Ф., Квітка К. В.

(іст.).

Вул. Воровського, 10.

На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий, цегляний, з підвалом. До лівого крила прилягає двоповерховий, цегляний, з підвалом флігель.

Квартира № 6 фасадного будинку – перша юридична адреса київської «Просвіти», що мала офіційну назву «Українське товариство „Просвіта” в пам’ять про Т. Г. Шевченка». Заснована 26 травня 1906 р. Ця громадська організація ставила за мету поширення наукових знань і виховання національної свідомості серед широких верств населення. На перший план висувалася видавнича і освітньо-виховна робота. 1907 р. переїхала до Троїцького народного будинку (тепер – театр оперети, вул. Червоноармійська, 53), де діяла до 1920 р. Першим головою було обрано Грінченка Бориса Дмитровича (1863 – 1910) – письменника, мовознавця, фольклориста, публіциста, громадського і педагогічного діяча, співредактора газети «Громадська думка» (1906), члена УДРП. Активними учасниками київської «Просвіти» були О. Косач, Леся Українка, М. Лисенко, М. Старицька, О. Кошиць та інші відомі діячі культури.

До поч. 1920-х pp. у цьому будинку проживали фундатори «Просвіти» О. Волошинов і К. Квітка. Волошинов (Волошин) Олександр Федорович (1855 – 1933) – музикознавець-фольклорист, член УДРП (з 1908 р. – ТУПу), ради товариства «Просвіта» (голова видавничого комітету), 1917 р. – член Київського губернського комітету (делегований УЦР). Квітка Климент Васильович (1880 – 1953) – музикознавець-фольклорист, громадсько-культурний діяч. З лютого 1917 р. – товариш генерального секретаря судових справ УЦР, з березня 1918 р. – товариш міністра юстиції УНР. Чоловік Лесі Українки. В 1917 р. опублікував «Народні мелодії з голосу Лесі Українки». З 1920 р. працював в УАН, з 1922 р. – керівник музично-драматичного кабінету Етнографічно-фольклорної комісії ВУАН. Відтоді проживав на вул. Володимирській, 37/29.

ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 1, спр. 7;

Білокінь С. Новий храм на руїнах // Людина і світ. – 1992. – № 3;

Звідомлення Товариства «Просвіта» у Києві за 1907 рік. – К.,1908.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 294.