1999 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Шевченко

Будинок 1920 – 33 рр., в якому проживав Богомолець О. О.

(іст.).

Вул. Академіка Богомольця, 2.

На території меморіального парку ім. О. Богомольця. Поряд з будинком Інституту фізіології ім. О. Богомольця НАН України.

Чотириповерховий, цегляний, двосекційний. Споруджений спеціально для співробітників інституту. Підвіконня прикрашено плоским рослинним орнаментом.

В 1933 – 41, 1943 – 46 рр. в будинку проживав Богомолець Олександр Олександрович (1881 – 1946) – патофізіолог, державний і громадський діяч, акад. ВУАН (з 1929), акад. АН СРСР (з 1932), акад. АМН СРСР (з 1944), Герой Соціалістичної Праці (1944), заслужений діяч науки УРСР (з 1943). У ці роки проводив велику наукову і громадську діяльність. Засновник і директор Інституту експериментальної біології та патології Міністерства охорони здоров’я УРСР (створений 1930 р.) та Інституту клінічної фізіології АН УРСР (створений 1934 р.). 1953 їх об’єднано в Інститут фізіології ім. О. Богомольця АН УРСР. З 1930 р. – президент АН УРСР. Створив школу патофізіологів. У 1930-і pp. написав велику кількість наукових праць. Серед них – про механізм дії переливання крові, розвиток нового оригінального вчення про фізіологічну систему сполучної тканини, регуляторні функції вегетативної нервової системи у нормі та патології, антиретикулярну цитотоксичну сироватку, з онкології, проблем стомлюваності, продовження життя та ін. Під його керівництвом також створено і видано 1933 – 37 рр. тритомну працю «Посібник з патологічної фізіології», за яку 1941 р. відзначений Державною премією СРСР. В 1941 – 43 рр. разом з Інститутом клінічної фізіології АН УРСР працював в евакуації в Уфі. В 1944 р. вченому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці за створення препаратів для лікування ран і переломів кісток.

Квартира О. Богомольця – № 11 (потім № 17) була шестикімнатною, містилася на другому поверсі. Тепер її перебудовано – одну кімнату виділено в окрему квартиру (№ 17-а). У кабінеті та спальні збережено багато меморіальних речей. Між житловим будинком та інститутом – сад, у закладенні якого брав участь вчений. Поховано О. Богомольця неподалік від будинку, де він жив – на території садиби Інституту фізіології НАН України.

У цьому будинку проживали: в квартирі № 3 – патофізіолог-онколог, акад. АН УРСР Кавецький Ростислав Євгенович (1899 – 1978); члени-кореспонденти АН УРСР: в квартирі № 5 – хірург Іщенко Іван Миколайович (1891 – 1976), в квартирі № 9 – патофізіолог Сиротинін Микола Миколайович (1896 – 1977), в квартирі № 12 – патофізіолог Медведева Ніна Борисівна (1899 – 1969), у квартирі № 15 – патофізіолог Татаринов Євген Олександрович (1892 – 1950).

В 1947 р. на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку з білого мармуру на пошанування О. Богомольця.

Александр Александрович Богомолец: Воспоминания современников. – К., 1982;

Кавецький Р. Є. Олександр Олександрович Богомолець. – К., 1979.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 205 – 206.