2011 р. Звід пам’яток Києва
Олена Мокроусова
541.5. Житловий будинок, 1934 – 36 (архіт.). Вул. Б. Хмельницького, 38. На червоній лінії забудови вулиці.
1870 ділянку придбала дружина статського радника О. Казіна, яка залишалася власницею до кін. 1910-х рр. До спорудження сучасного будинку на межі з вулицею стояв одноповерховий дерев’яний будинок, зведений приблизно у серед. 19 ст. за типовим («зразковим») проектом. Наявний будинок споруджено для Наркомату радянського господарства за проектом арх.-худ. В. Онащенка. 1944 – 45 в будинку проведено капітальний ремонт. З 1944 року тут містилася Міжміська телефонна станція, 1961 її основні служби переведено на бульв. Т. Шевченка. В будинку залишилася Республіканська міжміська станція.
П’ятиповерховий з підвалом, цегляний, у плані прямокутний. Планування поверхів коридорного типу з двобічним розташуванням кімнат.
Композиція чолового, тинькованого фасаду симетрична, підкреслена двома бічними двохосьовими розкріповками, що завершуються прямокутними аттиковими стінками з псевдобалюстрадами. Вінцеву глуху площину стіни підвищеної центральної триосьової частини прикрашено рельєфним ліпленим гербом. На центральній осі влаштовано парадний вхід, оформлений модернізованим портиком з чотирма масивними колонами доричного ордера. На рівні двох нижніх поверхів фасад рустовано.
Квадратні вікна облямовано профільованими лиштвами. Всі архітектурні деталі (гурти, карнизи, обрамлення віконних прорізів та ін.) відзначаються ретельністю прорисовки й високою якістю виконання.
Будинок належить до перехідного етапу в українській архітектурі й поєднує конструктивістську основу з елементами класицизму.
Тепер у будинку міститься ВАТ «Укртелеком».
Література:
ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 134; ф. Р-1, оп. 1, спр. 6302, 6308; ф. Р-330, оп. 4, спр. 52; Булава М., Луфер М. Столиця будується: План житлово-адміністративного будівництва Києва // Соц. Київ. – 1934. – № 3 – 4; Гербов К. Підсумки архітектурної дискусії у спілці радянських архітекторів // Там само. – 1936. – № 3; Проект нового житлового будинку… // Там само. – 1934. – № 11 – 12.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1753 – 1754.