2003 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький

302. Олександрівський дитячий притулок, 1899–1900 (архіт.).

Вул. Білоруська, 40. На червоній лінії забудови вул. Якіра (первісна адреса – вул. Овруцька, 2), на розі з новопрокладеною вул. Білоруською.

Заснований Київським губернським попечительством дитячих притулків, названий на честь російського імператора Олександра ІІ. Первісно містився на Печерську.

Новий комплекс притулку зведений за проектом арх. В. Ніколаєва будівельною фірмою Л. Гінзбурга. Відкриття відбулося у жовтні 1900. Комплекс складався з головного корпусу (зберігся), одноповерхового цегляного корпусу лікарні, лазні та служб (зруйновані). Первісно у будинку з боку вул. Якіра містилися навчальні й житлові приміщення, розраховані на 150 хлопчиків-вихованців. На другому поверсі у центральній частині була домова церква в ім’я св. Олександра Невського (у радянський час ліквідована).

Будинок двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний.

Вирішений у цегляному стилі. Головний фасад розкріпований з виділенням бічних частин. Вісь симетрії підкреслено щипцем і напівциркульним порталом (дверний отвір тепер перероблено на вікно). Вздовж фасаду – ритмічний ряд великих лучкових вікон. Як декоративний елемент активно використано візерунок цегляного мурування.

Будинок – цінний зразок громадської споруди кін. 19 ст. Тепер навчально-виробничі майстерні Київського військового інституту управління і зв’язку.

Література:

ДАКО, ф. 1, оп. 239, спр. 123; Киевлянин. – 1899. – 8 мая; 1900. – 29 июня, 19 сент.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 813.