2008 р. Городецький у Будинку з химерами тримав корів

Валентина Тужина

Дата: 12.09.2008

”Усі екскурсії зарезервовано до лютого 2009-го”, – запевняють ”ГПУ” в Національному художньому музеї. Раз на тиждень, по суботах екскурсоводи музею водять охочих у Будинок з химерами.

Намагаюся записатися на екскурсію за телефоном, зазначеним на сайті Клубу автомандрівників www.autotour.com.ua. Організатор Діана тричі скасовує домовлену зустріч. Пояснює, що в президента Віктора Ющенка офіційний прийом. За два місяці загадує прийти о 13.00 до центрального входу в дім Городецького. Попереджає, щоб взяла паспорт.

Охоронець перевіряє за списком наші прізвища. Просить вимкнути телефони та здати їх. Екскурсія триває годину. Її проводять для групи з 10 осіб. Квиток коштує 25 грн.

– Друзі архітектора Городецького казали йому, що це дурість – будувати дім над прірвою, на березі висушеного Козячого болота, – розповідає екскурсовод Наталія Пінчук, 46 років. – Та він посперечався з колегою Олександром Кобелєвим, що за два роки зведе будинок, та ще й за власні гроші. І виграв парі.

Піднімаємося на другий поверх. На стінах гіпсові ”опудала” впольованих тварин: косуль, лисиць, зайців, їхні черепи та роги.

– Знадвору зображені живі тварини. А всередині виліплені впольовані трофеї, – пояснює екскурсовод. – Городецький був завзятим мисливцем, членом ”Товариства правильного полювання”. До нього належали найшанованіші люди Києва.

Вестибюль архітектор назвав ”Морське дно”, або ”Загиблі кораблі”. Його стіни розмальовані морськими сюжетами: корабель, що затонув, оточує зграя риб. На стелі розпустив щупальці спрут. Люстра-мушля тримається на хвостах риб.

– Мушлі не справжні, – перехоплює погляди туристів Наталія. – Гіпсову поверхню вкрито шаром перламутру.

Із 1903 по 1917 рік у будинку було сім квартир. У них жили заможні кияни. У кімнаті квартири N 3 був кабінет Городецького. Нині – це гардеробна для президента та гостей.

Вхід до великої конференц-зали затягнутий оксамитовою мотузкою. Крізь відчинені двері видно круглий стіл і стільці. На стелі конференц-зали ліпнина: квіти тюльпана переплетені з гарбузами, плодами ківі, початками кукурудзи, виноградною лозою.

– Городецький далеко зайшов, поєднавши гарбузи з ананасами, а буряки – з ківі. Він довів до абсурду риси модернізму, – пояснює Наталя. – Він був епатажною людиною. Гуляв по Києву з мавпочкою.

У колишній їдальні нині – мала переговорна зала. Раніше на підлозі замість килимів лежали шкури впольованих тварин. Тепер мармурова підлога лише в коридорі застелена доріжкою.

Із їдальні до господарчого блоку вів ліфт. На нижніх поверхах був льодовник із окремим для кожної квартири холодильником. А ще – пральня, дров’яний склад, підвал, винний льох, екіпажний сарай, кучерська кімната й корівник. Архітектор тримав у будинку корів. Він щодня напував жителів і гостей свіжим молоком.

Будинок із химерами Городецький споруджував у кредит. 1913-го продав його через борги.

Чверть століття тут була лікарня для партноменклатури. Після революції 1917-го й до війни в будинку обладнали комунальні квартири. 1944 року його передали на баланс Центрального комітету Комуністичної партії України. Чиновники відкрили всередині медичну установу. У стелі, підлозі пробили дірки для медичного обладнання. Стіни пофарбували в білий колір.

1998-го пошановувачі старовини змусили владу перевести клініку до іншого приміщення. Капремонт будинку Городецького завершили 2004 року. Він обійшовся в $30 млн. Третій, четвертий і п’ятий поверхи віддали для офіційних заходів за участю президента Віктора Ющенка. Решта приміщень зачинені.

Джерело: “Газета по-українськи”