Городища

Євген Осадчий

Городище багатошарове (археол.). За 0,2 км на південний схід від села. Займає великий витягнутий мис правого корінного берега р. Сула.

Виявлене і обстежене Є.Осадчим та О.Коротею у 2005.

Городище має форму наближену до трапеції та складається з двох частин. Розміри першої – 300 х 270 – 100 м. Поверхня рівна, має ухил до країв. Перепад висоти становить понад 5,0 м. Висота над рівнем заплави – 35 м. Основна частина з північно-західного боку обмежена урвищем глибокого (до 30 м ) яру, по краю городища простежується вал та рів.

Вал має висоту від 2,0 до 0,5 м та ширину від 6,0 до 4,0 м. Рів на даний момент сильно розмитий, поступово спускається до дна яру. Протяжність лінії укріплень становить 50 м.

З північно-східного, напільного, боку укріплене ровом шириною 6,0 – 8,0 м та глибиною 2,0 – 2,5 м та валом шириною підошви 9,0 – 10 м та висотою 2,0 – 3,0 м. Укріплення напільного боку мають значні ушкодження – вал на окремих ділянках знівельований, рів частково засипаний. Південно-східна зруйнована ділянка напільних укріплень становить 110 м. З південного боку городище укріплене трьома лініями ескарпів протяжністю 120 м та висотою 2,5 м. Крутизна схилу ескарпів становить 100 – 120°. Вище ескарпів розташований вал шириною підошви 10 м та висотою з напільного боку 2,0 м.

Вал має три напівкруглі виступи, розташовані на відстані 10 – 12 м. Ця лінія оборони відрізає мис з досить похилими схилами. Було проведено зачистку стінки валу в північно-східній частині городища, де його прорізає дорога. Вал має ширину підошви 8,0 м та висоту до 3,0 м. Простежується два будівельних періоди. Перший пов’язаний з функціонуванням городища в епоху раннього залізного віку. Тоді був побудований вал з сірого щільного лесоподібного грунту та викопаний рів з напільного боку. У 17 ст. верхівка валу була вирівняна і на вершині була побудована стіна від якої залишилося заповнення яке складається з материкової глини насиченої вугіллям, кістками тварин, шматками обпаленої глини. Не виключено, що грунт в заповнення дерев’яної стіни брали з рову, куди обвалилася стіна скіфського городища.

Західна частина городища укріплена кількома лініями оборони. Похилу стрілку мису відрізає вал шириною 4,0 м та висотою 1,5 м, за ним рів шириною 5,0 м та глибиною 1,5 м та ескарп.

Потужність культурного шару становить від 2,0 м в західній частині городища та цитаделі до 1,0 м. З городища походять фрагменти димленого посуду 17 ст. та розписаної української кераміки 18 – 19 ст. Друга частина городища розташована на стрілці мису та відділена від першої ровом шириною 7,0 – 9,0 м та глибиною 2,0 – 2,2 м. З внутрішнього боку розташований вал висотою 1,0 м та шириною 4,0 – 5,0 м. Поверхня стрілки мису рівна, схили стрімкі з практично прямовисними схилами. Північна та східна частини укріплені ровом прокладеним на 3,0 – 3,5 м нижче майданчика городища. Ширина рову – 30 – 5,0 м, глибина – 1,0 – 2,0 м. Південна частина укріплена ескарпом висотою 2,0 – 2,5 м та невисоким валом шириною 2,0 – 3,0 м та висотою 1,0 м.

За межами напільних укріплень розташований посад, розміри якого 350 х 200 – 250 м. Потужність культурного шару становить 1,0 м. Матеріали обстеження зберігаються у Сумському обласному краєзнавчому музеї.

Городище-2, пізньосередньовічне (археол.). На території городища Костянтинів-І. Займає високий мис правого корінного берега р. Сула.

Виявлене і обстежене Є. Осадчим у 2005.

Розміри городища на даний момент можна встановити лише приблизно Північна частина має значні пошкодження. Імовірні розміри – 90 х 60 м. З напільного боку городище укріплене валом висотою 1,7 – 2,0 м та шириною 3,0 – 5,0 м та сильно замуленим ровом шириною 5,5 м та глибиною від 0,5 м до 1,0 м. З півдня та сходу цитадель захищена подвійним валом та V – подібним у перетині ровом між ними. Перший вал шириною 3,0 – 5,0 м та висотою з напільного боку 2,0 – 2,5 м був основним. За ним ішов рів шириною 4,0 м та глибиною майже 2,0 м. З внутрішнього боку простежуються залишки ще одного валу шириною 4,0 – 5,0 м та вистоюю 1,0 м. Північна частина цитаделі зруйнована при прокладанні дороги, але на протилежному боці каньйону помітно продовження укріплень.

Проведено зачистку валу та рову. Вал має ширину підошви – 3,0 м. При будівництві валу конструкція була заглиблена в материк на 0,15 – 0,20 м. Залишків дерев’яних частин прослідкувати не вдалося, заповнення тіла валу складається з сірого лесоподібного грунту в якому трапляються включення материкової глини, вугілля, та невеликий фрагмент пізньосередньовічного горщика 16 – 17 ст. З напільного боку розташований рів шириною 5,0 м, глибиною 1,5 м з рівним дном та практично рівними стінками. Зведення укріплень можна датувати 16 – 17 ст.

Редут (археол.). На території колишньої ферми села, на відстані 80 м від валу городища Костянтинів-І та 50 м від краю тераси.

Виявлений та обстежений Є.Осадчим та О Коротею у 2005.

Укріплення має наближену до квадрата форму розмірами 35 х 40 м. Майданчик обнесений валом висотою від 2,0 до 3,0 м шириною 6,0 – 7,0 м. Сліди рову з напільного боку не простежуються. Культурний шар в межах укріплень відсутній, грунт знятий до материка.

[Осадчий Є. М. Звіт про розвідки на території Сумського та Недригайлівського районів Сумської області у 2005 р. / Є. М. Осадчий // Архів ІА НАНУ.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 799 – 800.