Залізничний вокзал

Віктор Мойсеєнко

Залізничний вокзал станції «Конотоп», 1953 (архіт). Вул. Свободи, 23.

Зведений на місці старого залізничного вокзалу, збудованого в 1868 і зруйнованого в період Другої світової війни. Автор проекту – архітектор П.Красицький. Суттєвій перебудові за час експлуатації не підлягав, зберігся у первісному вигляді і використовується за прямим призначенням.

Розташований у південно-східній частині міста, пов’язаний з його центром і північно-східним районом пр. Миру, з західним районом і автостанцією – вул. Клубною, з південним районом – вул. Богдана Хмельницького. Перед вокзалом – доволі просторий майдан, на протилежному боці якого починається парк. Розвантажувальний майданчик передбачено і з боку платформ. Найближчі архітектурні об’єкти – Конотопський вагоноремонтний завод, клуб залізничників, поліклініка, школа, житлові будинки.

Будівля належить до типологічної групи транзитних залізничних вокзалів середньої пропускної спроможності з береговим розташуванням. Вона має два поверхи і строго симетричну загальну композицію. У чітко вираженій центральній частині розміщені великий вестибюль, кімната чергового по вокзалу, пошта, міліція, туалети (1-й поверх), кімнати начальника вокзалу, військового коменданта, перукарня (2-й поверх). У східному крилі – зали очікування, касові зали приміських пасажирів, службові приміщення і кімнати громадських організацій. У західному крилі – касовий вестибюль, ресторан з комплексом допоміжних приміщень, медпункт (1-й поверх), кімнати матері та дитини, кімнати відпочинку (2-й поверх).

Загальна довжина будівлі – біля 67 м, висота його – 15,8 м, вестибюль має висоту 10,8 м, а зали очікування і ресторану – 7,0 м, службових приміщень – 3,3 – 3,5 м. Підмурки будівлі 477- бутові, стіни – цегляні, перекриття підвалів – залізобетонні, дах – на дерев’яних фермах, покрівля – залізна, підлога у вестибюлі і залах очікування – із метласької плитки, в залі ресторану – паркетна, в службових приміщеннях – дощата.

Образ вокзалу трактується як тріумфальна арка – головний в’їзд у місто. Для цієї мети використані модернізовані форми архітектури класицизму. До чітко виділеної центральної частини з великими арковими вхідними отворами прилягають крила з арковими віконними прорізами і бічними ризалітами, які в свою чергу мають наріжні аркові проходи. Фасади в рівні першого поверху майже по усьому периметру рустовані. Центральний об’єм увінчує фронтон з дуже виступаючим карнизом на кронштейнах. Південний і північний повздовжні фасади ідентичні.

Залізничний вокзал – одна з кращих будівель в Конотопі. Як пам’ятка архітектури першого повоєнного десятиліття вона цінна перш за все своїми типологічними та естетичними якостями.

[Літератури не виявлено.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 477 – 478.