Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Велична пам’ятка перемоги українського народу

Дата: 26.02.2008

На місці Конотопської битви постане державний історико-культурний заповідник, який об’єднає меморіальні комплекси у Конотопі, Шаповалівці та Соснівці. “Це надзвичайно важлива для історії України подія, яка заслуговує вшанування на державному рівні”, – переконаний голова облдержадміністрації Павло Качур.

На жаль, досі відсутній цілісний комплекс, присвячений Конотопській битві. Тож обласна і місцева влада виступила з ініціативою створення державного історико-культурного заповідника “Конотопська битва 1659 року”.

На Сумщині виникне ще один потужний державний історико-культурний заповідник у складі історико-меморіального комплексу і Поля Конотопської битви. Історико-меморіальний комплекс буде розміщений в Конотопі на території міського Меморіалу Слави та на території колишньої розформованої військової частини, майно якої передано до комунальної власності міста.

Складовою комплексу стане музей героїчної оборони міста у будівлі колишньої жіночої гімназії – пам’ятці історії та архітектури XVIII-XIX сторіччя. До складу комплексу увійдуть також пам’ятник керівнику оборони Конотопа полковнику Григорію Гуляницькому, фрагменти Конотопської фортеці з козацькою церквою на честь конотопців, загиблих під час оборони міста, ландшафтний парк.

“Створення державного історико-культурного заповідника “Конотопська битва 1659 року” надасть змогу створити ще один потужний туристичний маршрут Лівобережною Україною, присвячений історії українського козацтва”, – зауважила заступник міського голови Конотопа Тетяна Володіна. – Він може бути включеним до державних туристичних маршрутів при проведенні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу “Євро-2012”.

Вона презентувала майбутній проект віце-прем’єр-міністру Івану Васюнику та міністру культури і туризму Василю Вовкуну, які приїхали до Конотопу, аби оглянути місце майбутнього комплексу та визначитись з планом відзначення 350-річчя Конотопської битви.

У рамках робочої поїздки на Сумщину високопосадовці разом з головою облдержадміністрації Павлом Качуром та керівниками місцевої влади побували на території колишньої військової частини, оглянули Меморіал Слави, поклали квіти до пам’ятного хреста, встановленого на місці битви у селі Соснівка, а також завітали до сусідньої Шаповалівки, де вже декілька років поспіль проходить Всеукраїнський фестиваль “Козацький родослав”.

Саме у Шаповалівці голова Конотопської райдержадміністрації Василь Калита представив ескізну пропозицію реконструкції центральної частини села. “Мають бути створені належні умови для проведення Всеукраїнських і Міжнародних заходів, – наголошує Василь Калита. – Одне з першочергових завдань – впорядкування території проведення свята”.

Гості завітали й музейної кімнати “Історія Конотопської битви 1659 року”, розташованій у приміщенні сільського Будинку культури. Тут вони обговорили можливості реконструкції Будинку культури для подальшої добудови або зведення окремого музею. На цьому етапі важливими будуть археологічні розкопки на місці битви, завдяки яким і планують створити повноцінну експозицію музею.

Конотопська битва привертає увагу дослідників саме через нез’ясованість багатьох обставин. Справжнє дослідження битви буде перспективним за умови ретельного вивчення місцевості шляхом проведення наукових археологічних досліджень. “Відповідне доручення буде Міністерству культури і туризму”, – запевнив Іван Васюник.

“Треба ще вибрати місце, де буде величавий монумент цій знаковій події, – зауважив віце-прем’єр-міністр. – Поле у Соснівці дуже віддалене, тому ймовірно будемо вибирати між Шаповалівкою та Конотопом”.

Йшлося також про будівництво поруч з музеєм церкви Святого Юрія Змієборця. Реконструкція села включатиме й будівництво панорами або діорами Конотопської битви.

“Зведення цього унікального комплексу має перспективу відродження визначної ролі Конотопської битви у геополітичному просторі України та формування духовного символу єдиної незалежної держави”, – наголошує Павло Качур.

Ця перспектива має об’єднати в один комплекс науково-дослідницьку, історико-культурну та рекреаційно-туристичну роботу.