Паспортна інформація
Поселення Кам’янка
Пам’ятка археології
XV-XIV ст. до н. е.
Розміщення:
Автономна Республіка Крим, м. Керч.
Загальний опис:
Поселення Кам’янка – одношарова пам’ятка. Культурний шар залягає в нижньому горизонті чорнозему і в підстилаючому його шарі коричневого лесовидного суглинку. В північній частині поселення, біля підніжжя пагорбів, він простежується переважно на глибині 0,35-0,8 м (подекуди до 1 м та більше); в південній – на глибині від 0,3 до 0,7-0,8 м. На південно-східній периферії поселення, в результаті нещодавніх розмивів, давня поверхня знаходилась лише під тонким шаром дерену. В центральній частині долини та на західних її краях під час шурфовки зовсім не виявлено культурного шару. На селищі закладено 4 розкопи загальною площею 2050 м2. Повному обстеженню пам’ятки перешкодили різноманітні пошкодження культурного шару, особливо фортифікаційні споруди та воронки від снарядів періоду Великої Вітчизняної війни 1941-45 р. В результаті розкопок було виявлено: 12 великих наземних або слабо заглиблених житлових приміщень, укріплених по основі кам’яними кладками, декілька малих приміщень без кам’яних кладок, мавших, певно, господарське призначення та 6 впускних поховань зрубного типу. Відкриття житлових приміщень супроводжувалось знахідками кераміки та реманенту з кістки, камню, бронзи та глини. Крім того, на поселенні був виявлений слабо виразний культурний шар, віднесений до періоду пізньої бронзи.
Історична довідка, відомості про дослідження:
Кам’янське поселення відноситься до пізньої фази культури багатопружкової кераміки, яка в основному синхронна другій половині першого періоду зрубної культури. Другий етап поселення відбиває процес відмирання багатопружкової кераміки і початок формування культури пізньобронзового віку. Цей процес почався не раніше кінця XV – початку XIV ст. до н. е. та існував не довше, чим півтора сторіччя. В східному Криму він минав в умовах поступового зближення місцевої культури зі зрубною.
Розташовано поселення в долині на горбистому підвищенні (66 м над рівнем моря) на відстані приблизно 1 км від Керченської протоки. Загальна площа поселення біля 2 га. З півночі та заходу воно обмежене пагорбами, з півдня – відлогим схилом степового плато. Поселення відкрив у 1952 р. місцевий краєзнавець В.В.Веселов. За його спостереженням, на окраїні поселення, зі сторони плато відстежувались залишки невисокого валу, який пізніше, певно, був знищений земляними роботами. Дослідження пам’ятника започатковано пробним розкопом В.Ф.Гайдукевича в 1953 р. В подальшому розкопки проводились Східнокримським відділом Ленінградського університету (1956-59, 1961-62 та 1965 р.). Колекція зберігається в Санкт-Петербурзі.
Облікова інформація:
Взято під охорону згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 10.10.1988 р.
Охоронний № : № 976.
Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення виконкому Кримської обласної Ради народних депутатів від 28.06.1974 р. № 408. Охоронна зона в межах 8 га.
Основна бібліографія, архівні дані:
Веселов В.В. Стоянка эпохи бронзы на Керченском полуострове близ поселков Каменка, Глейки, Маяки. // Индустрия и археология Крыма.- К., 1957.- С. 36.