Українці в Катовицях
Іван Парнікоза
Катовиці (пол. Katowice, нім. Kattowitz, сіл. Katowicy; у 1953—1956 — Сталіногруд, Stalinogród) — місто в Польщі, центр Сілезького воєводства. Це порівнянно молоде місто, яке виникло в XIX столітті з ініціативи Прусської влади. Завдяки бурхливому розвитку промисловості воно випередило такі історичні центри Верхньої Сілезії як Ополе і Гливиці і стало новою столицею регіону. Чисельність населення становить 321 163 осіб (разом з агломерацією — 3 487 000 (2004)). Місто розташоване на півдні Польщі, в історичному регіоні Сілезія, на річках Клодниця та Рава. З 1999 року Катовиці стали центром Сілезького воєводства, у 1975—1998 роках було центром Катовицького воєводства. Катовиці — центральне місто Верхньосілезького індустріального району і головне місто Верхньосілезької агломерації.
Перші українці могли з'явитися у Катовицях ще до відновлення незалежності Польщі (1918 р.) для роботи на численних підприємствах агломерації.
Недослідженим залишається питання рекрутування Польським військом вояків УНР для участі у військових діях навесні 1921 р., що отримали назву ІІІ Сілезького повстання. Після програного плебісциту польська влада сильно заангажувалася у підготовку та проведення збройного виступу, що не допустив до передачі усієї Верхньої Сілезії Німеччині. Окрім зброї в Сілезію були скеровані бойовики, серед яких були і колишні солдати УНР. На Гарнізонному цвинтарі Катовиці-Муховець на вул. Meteorologów знаходяться поховання козаків Армії УНР: Степана Гарника (1902–1921), Карпа Грицюка (пом. 1981), Андрія Кравчука (пом. 1981), Максима Яківчука (пом. 1923), Олекси Максим’юка (пом. 1933), Івана Малейчука (пом. 1928), що були учасниками ІІІ Сілезького повстання. Також тут наявне поховання Леонтія Чабана – солдата армії УНР (помер 3.5.1917). На Гарнізонному цвинтарі в Катовицях похований капітан польського військового флоту Роберт Ошек. Відомий своєю підтримкою дій В. Корфантего під час боротьби за Вкерхню Сілезію він має маловідомий "український" епізод. Адже він приймав участь в війні з більшовиками, спочатку як командир канонерки „Pancerny I”, а з 17 серпня 1920 р. як командир монітору „Mozyrz” Пінської військової флотилії, яка базувалася в Києві.
На католицькому кладовищі (вул. Sienkiewicza) є могила Олександра Притики (1895—1971), сотника Армії УНР, громадського діяча в Польщі (Sektor II, kwatera 1615).
З 1928 р. науковим радником та керівником дослідної лабораторії металургійного заводу «Байльдон» у Катовицях був відомий український металург та громадський діяч Іван Фещенко-Чопівський. Будівілі цього заводу збереглися і посьогодні. У 1945 р. у Катовицях Фещенко-Чопівський був викрадений органами НКВС.
1938 р. гімназію в Катовицях (Państwowe Gimnazjum i Liceum w Katowicach, ) з відзнакою закінчив член ОУН Роман Вітоняк (Левада)(похований в Івано-Франківську).
У місті наявний радянський військовий цвинтар
В Сілезькому музеї в Катовицях () наявні дві надзвичайно цікаві колекції мистецтва. Одна колекція 1800-1945 рр., в якій наявні полотна Яна Матейки, Юзефа Хелмонського, Станіслава Виспянського, Юзефа Мехофера, Яцка Малчевського, Леона Вичулковського та народженого в Україні Яна Станіславського. Усі ці майстри значну увагу в своїй творчості приділяли Україні. В другій колекції сучасного мистецтва після 1945 р. можемо знайти кілька робіт польсько-українського художника, професора Краківської академії мистецтв Юрія Новосільського. 7 його робіт експонуються тут в контексті краківської групи. На особливу увагу заслуговують "Пляж (великий)" – 1979 р., два "Чорні акти": "Напівакт" (1978) і "Бульвар сонця що заходить", 1986 р., мертва фантазійна натура 1986 р., а також "Жінка в окулярах", 1972 р. У Катовицях відбулося 3 виставки робіт художника.
З 1958 р. у місті функціонує українська греко-католицька парафія Успіння Богородиці. Спочатку вона діяла при костелі Матері Божої помічниці вірним на Вельновцю , каплиці сестер Найсвятішої Марії на . тут відбувається регулярне, що два тижні відправлення богослужіння. Потім богослужіння відбувається у маріацькому костелі (Kościół Rzymskokatolicki p.w. Niepokalanego Poczęcia NMP) на . Пізніше і до нашого часу вона діє в каплиці св. Йосипа при гарнізонному костелі по . Першим настоятелем парафії був о. Микола Денько. Він закладає хор. На місці йому допомагали активні парафіяни Степан Лемішко та Шимон Вербовський. В 1970 р. у Кракові з’явився як помічник настоятеля – сотрудник – отець Юліан Гбур, з головним обов’язком обслуговування душпастерського осередка в Катовицях.
Наразі в парфії служить августіанець отець Шимон Янковський з Кракова. Наразі парафія налічує близько 40 родин, проте у великі свята і в неділі збирається 100-500 людей. За іконостас в каплиці св. Йосипа служать дві ікони: Христа та Марії намальовані краківським українським художником Тирсом Венгриновичем.
У хроніці УСКТ в Ельблонгу згадується участь Лесі Лемішко – молодої української співачки з Катовиць у концерт 15-ти річчя УСКТ в Гданську 9 травня 1971 р. у будинку культури Гданської судноверфі.
У місті наявна також вул. .
В 2022 р. у місті створено Міський пункт кризового втручання для українців . На відкрито пункт допомоги українським біженцям.
Джерела:
Корисна колекція планів міста:
Федунків З., Гандзюк Р. 2012. Некрополі Івано-Франківська. Кн.IV Пам’ятки історії та культури Івано-Франківська: – Ів-Франківськ: Лілея-НВ. – 224 с. ISBN:978-966-668-253-9
Czerni Krystyna Nowosielski na Śląsku. Sztuka sakralna. Wydawnictwo: Muzeum Miejskie w Tychach – 2022 – 268 s.
Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».
Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike