1966 р. Історія українського мистецтва

Розмір зображення: 627:800 піксел

Добре збереглася до наших днів так звана Біла Вежа в Кам’янці-Литовському, неподалік від Бреста, яку збудував князь Володимир Василькович у 1271 – 1289 роках, реставрована за проектом В. В. Суслова в 1903 році. Складено її вже не з давньоруської плінфи, а з прямокутної брускової цегли (26,5: 13,5: 8 см) з борознами на широкій стороні, як в цеглі Михайлівської ротонди у Володимирі-Волинському. Вежа має п’ять ярусів і сягає 29 м заввишки, її зовнішній діаметр – 13,5 м, товщина стіни – до 2,5 м. Міжярусні перекриття були дерев’яні, верхній ярус перекривався склепінням. Яруси сполучалися між собою дерев’яними сходами. У стінах чотирьох нижніх поверхів були вікна-бійниці, які завершувалися трилопатевими стрільчастими арочками. Вежу увінчувало чотирнадцять великих зубців прямокутної форми. Сувора гладь стіни була оздоблена вгорі (під зубцями) чотирма рядами давньоруського поребрику.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 222.