Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Біла вежа

Біла вежа

Біла вежа 1271..1288 рр., реставрації 1903 р. (архіт.В.Суслов), 1953 р. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Якщо в обличчі міст XI – XII століть головну роль відігравали культові споруди, великі собори, то тепер домінуючими стають силуети численних високих башт, образ яких входить у свідомість народу, формує просякнуті світським началом норми архітектурної естетики. Видні здалека храми та численні високі стрункі башти звеличували в очах сучасників не тільки князя, а насамперед батьківщину, народ, збільшували їх престиж і славу. Яскравим зразком добре збереженої оборонної споруди тих часів є башта в Кам’янці біля Берестя, що її збудував між 1271 – 1289 роками майстер Олекса [П. А. Раппопорт. Волынские башни. – «Материалы и исследования по археологии СССР», № 31, М., 1952, стор. 211]. Незважаючи на суворий силует, вона виглядає мальовничо завдяки невибагливому прикрашенню нішами та поребриком. Цей напрям у розвитку оборонної архітектури ведуть далі майстри Луцького замка (наприкінці XIII століття, можливо, за Мстислава Даниловича, було розпочато перебудову його у тривкішому матеріалі – цеглі), на що вказує певна ідентичність матеріалу, способу мурування і окремих деталей з баштою в Кам’янці біля Берестя. [Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 20]