2008 р. Чернеча обитель розташована у палаці біля замку

Дата: 24.01.2008

Що там можна побачити

Сам монастир згромадження сестер непорочного зачаття пресвятої діви Марії розташований не у самому селі, а на виїзді з нього у сторону Товстого. Місцевість довкола Язлівця, який у радянські часи назвали Яблунівкою, є насправді гористою і суцільно порослою лісом. Якби не лагідніші схили високих пагорбів і спокійна річечка Вільхівець, то околиці можна було б порівнювати з Карпатами.

Як село, так і ліс довкола навіюють якийсь спокій, і монастир видається ніби казковим. До того ж над монашими обителями височіють руїни старого Язлівецького замку. Монастирський комплекс у плані має вигляд літери П, сестри-черниці зараз займають центральну частину і ліве крило будівлі. У правому крилі досі діє заснований в часи СРСР санаторій. За будинком росте великий парк з алеями, лавками і білого кольору гробницею монахинь, що трохи нагадує корабель.

Історії цього місця

Історія старого палацу, який пізніше перетворили у жіночий монастир, розпочалася у 1643 році, коли Язлівець став власністю Станіслава Конецпольського. Він і наказав звести біля підніжжя високої фортеці нижній замок. Під час роботи будівельники брали камінь із фортеці і частково її розібрали. У 1672 році Язлівець захопили турки і володіли ним до 1684 року.

Під час османського володіння твердиня і палац слугували резиденцією нових власників. Багатьох місцевих мешканців турки знищили або погнали у рабство, але водночас вони заклали у Язлівці абрикосовий сад і виноградники, які поляки, відвоювавши містечко, не знищили.

У 1746 році Язлівець став власністю батька останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського. Новий господар оновив палац, а оздоблення для нього замовив з Італії. На дверях будівлі зі сторони парку і досі можна побачити латинський напис “Honestus rumor alterum est patrimonium” – “Добра слава є друга спадщина”. Ця фраза була девізом родини Понятовських.

Майбутній король, згідно з переказами, провів у Язлівці своє дитинство і охоче приїздив сюди уже дорослим, коли власником маєтку був його брат. Але минули часи, декілька разів змінювалися власники містечка та замку: вони вже навіть не жили тут.

І от до власника Язлівця – барона Христофора Блажовського – звернулася засновниця згромадження сестер-непорочниць Марцеліна Даровська, аби він передав палац і парк для черниць. Той погодився, але як умову поставив, щоб монахині виховували безкоштовно одну дівчину з його родини. Поступово згромадження відкрило школи: одну для шляхтянок, а другу – для місцевих дітей. Вчитися у Язлівець з’їжджалися дівчата з усієї Австро-Угорської імперії, а потім Польщі.

Але після Другої світової війни радянська влада закрила монастир, сестер вигнала, а в палаці організували санаторій. Цей лікувальний заклад занепав у 90-х роках, тоді черниці знову повернулися, зайнявши тепер уже частину будівель.

Як туди дістатися

До Язлівця щоденно о 13.10 курсує автобус із “великого” автовокзалу Тернополя. Квиток до цього села на Бучаччині коштує 13 грн, його можна придбати у касі №5. Інших рейсів до Язлівця немає, але туди також можна доїхати через Бучач. До Язлівця з райцентру курсують маршрутки або ж можна добиратися автостопом.

Кому варто їхати

Язлівець – чудове місце для сімейного відпочинку і тих, хто бажає просто побути в тиші, адже сестри-непорочниці радо приймають усіх туристів. І взимку, і влітку там приємно поблукати монастирським парком чи лісом, подихати чистим повітрям, піднятися на стіни і вежі замку.