Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

Другою найстарішою пам’яткою кам’яного будівництва є Преображенський собор в Ізюмі. Будівничий обрав тут тип хрещатої п’ятибанної споруди. Нам здається, що цей храм є утвором того ж майстра, який збудував Покровський собор у Харкові. На це вказують однакова об’ємно-просторова структура бань, абсолютно тотожні архітектурні деталі й цілий ряд інших подробиць. У літературі ізюмський собор датується 1684 роком, отже, на п’ять років старіший за Покровський. На нашу думку, цей досі невідомий майстер збудував спершу ізюмський храм, а потім харківський. Від Покровського собору ізюмський відрізняється важчими пропорціями бань і не таким тонким рисунком. Він стоїть на високому правому березі Дінця, посеред міста, що являло собою форпост на межі з колишнім «Диким полем», тому він суворіший і важчий.

В інтер’єрі ізюмська церква відрізняється від харківської не тільки тим, що її хрещатий простір увінчує п’ять бань, але й тим, що рух їх не такий граціозний і стрімкий, як у Покровському соборі. Найсильнішим декоративним акцентом на суворій і пуританськи бідній архітектурі інтер’єра виступав великий іконостас, з дуже пишною різьбою. Основним ритмічним мотивом, на який накладались інші, є крок трьох арочних дверей у центрі. «Празники» над ними повторюють їх форму, але в апостольському ряді ритм арочних окреслень стає спокійнішим, перетворюючись у лагідній кривій ряду пророків. У багатьох іконостасах, згаданих нами вище, – в Гамаліївці, Чернігові й інших – рух, динаміка ярусів тим сильніші, чим вище розташований ярус. В ізюмському іконостасі, навпаки, чим вищий ярус, тим спокійніші його лінії.

Той, хто оздоблював Ізюмське євангеліє, був цілком самобутнім художником з чітко окресленою власною манерою. Він любив переливи золотих площин і тому не перевантажував їх ні орнаментами, ні рельєфами. Особливо показова щодо цього зворотна дошка євангелія, на якій вміщена композиція «Дерево Ієсея». В невисокому рельєфі Ієсея зображено в нижній частині дошки. З нього виростає дерево, розгалужене на дві симетричні гілки, що граціозно закручуються в дванадцять кіл. В них вміщені рельєфні постаті. Невеликі фігурки й тендітні галузки та листочки, зрідка розсипані по золотому полю, на диво легкі. Все свідчить тут про тонкий художній смак і відчуття пластичності.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 445 – 448.