1976 р. Паспортна інформація
Загайтанське укріплене поселення
Пам’ятка археології
І тис. до н.е. – XV ст.
Розміщення:
Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Балаклавський район, м. Білокаменськ, мис-плато над Первомайською балкою, проїзд по шосе до вантажного майданчика нафтобази.
Загальний опис:
Укріплене сховище розташоване на стрілці мису плато над Первомайською (Гайтані) балкою. З 3-х сторін обмежене урвищами, з східного боку обмежене стіною товщ. 2,0 м., складеною з бута на глині з забутовкою між облицювальними панцирями. На південному фланзі оборони трапецевидна в плані башта. Культурний шар майже не простежується; при зондажах в 1937 р. не дав надійних матеріалів для датування пам’ятки. М.І. Репніков зв’язував сховище в єдиний комплекс з розташованим в урвищах мису Первомайської балки печерним монастирем VII-XV ст. і розташованими на схилі т.з. Загайтанським поселенням VII-XIII ст. та могильником. Монастир відомий з кінця XVIII-поч. XIX ст., поселення – з другої половини XIX ст. Розкопки поселення проводились в 1952 р. Були відкриті житлові та господарські споруди; комори, виноробня та ін. VII-X ст. В зборах-кераміка XI-XIII ст.
Н.П. Кацур і С.Ф. Стржелецький відносить сховище до пам’ятників кизил-кобинської культури (перша половина І тис. до н.е.), не наводячи яких-небудь даних, щоб підтверджували цю гіпотезу, окрім існування слідів кизил-кобинського поселення IX-V ст. до н.е. на місці середньовічного Загайтанського (доведено розвідками Л.І. Соловйова в 1922-1926 р.), з якими вони пов’язують сховище. Однак Л.І. Соловйовим в 1920-х рр. крім сховища, були відмічені ознаки багаточисельних споруд, розташованих на тому самому плато, на схід від укріплення. Ці будівлі, що залишились недослідженими, зараз зруйновані Первомайським кар’єром мшанкового вапняка. Поселення під Загайтанською скелею частково зруйновано полотном залізниці та сучасними господарськими спорудами.
Історична довідка:
На поселенні відмічені культурні залишки різних часів: IX-V ст. до н.е., перших столітть н.е. та VI-X ст. Поселення найбільш виразне. Крім того представлена кераміка XII-XIV ст. Датування укріпленого сховища потребує з’ясування.
Укріплене Загайтанівське сховище відкрите в 1922-1926 рр. Л.І. Соловйовим (Держ. Херсонеський музей) та П.П. Бабенчиковим (Севастопольський музей краєзнавства). Археологічна розвідка, що супроводжувалась невеликими зондажами та зачистками, проведена в 1937 р. Інкерманською експедицією ДАІМК (кер. В.П. Бабенчиков). Польова докуметація зберігається в архівах ЛО ІН АН СРСР, Херсонського історико-археологічного музею (на 1976 р.).
Загайтанське поселення і могильник частково досліджені в 1952 р. Інкерманською експедицією КФ АН СРСР. Документація – в архівах Відділу археології Криму ІА АН УРСР та Бахчисарайського музею, колекції – в фондах Бахчисарайського музею. Матеріали випадкових зачисток охоронного характеру, проведених в 1976 р. А.А. Черних та відповідна документація – в фондах Херсонського музею.
Облікова інформація:
Взято на охорону згідно Рішення виконкому Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 856 від 20 грудня 1975 р.
Охоронний № : 7
Основна бібліографія, архівні дані:
А.П. Бертье-Делегард. Остатки древних сооружений в окресностях Севастополя и пещерные города Крыма. // ЗОО.- XIV.- С. 227-228.
Е.В. Веймарн. Загайтанське поселення. // АП УРСР.- Т. XIII, 1963.
Н.П. Кацур. Археологічна карта Інкерманської долини.- АП УРСР.- Т. XIII, 1963.
С.Ф. Стржелецкий. Очерки истории Гераклейского полуострова и его окресностей в эпоху бронзы-раннего железа // Автореферат дисс.канд.ист.наук.- М., 1952.
Архіви: ЛО ІА АН СРСР.- ф. 32, д. 10; д. 1937 р.
ГХМ, д. 633.
Ілюстративні матеріали:
Ситуаційний план розташування.
Генплан Загайтанського поселення.