Пам’ятне місце спаленого села

Олексій Сергієнко

Пам’ятне місце спаленого села, 1942, 1980 (іст.). За 18 км на північний захід від райцентру. У липні 1942 за допомогу партизанам село було спалене нацистськими окупантами. Розстріляно 53 мирних жителя.

У роки тимчасової окупації 1941 – 43 у селі була створена підпільна група, яку очолив І.Кубраков. Група підтримувала зв’язок з партизанами.

У лютому 1942 в село вступили партизанські загони О.Сабурова, а у березні тут надовго розташувались партизани-ковпаківці. В тилу окупантів утворився цілий партизанський край. 17 травня 1942 розпочались бої карателів з Середино-Будським партизанським загоном на чолі з І. Антипченком. Партизани відступили у Брянські ліси, а нацисти підпалили село.

У 1980 біля в’їзду у село встановлено залізобетонну стелу /4,2 х 0,75 м/ з меморіальною дошкою.

[Державний архів Сумської обл., ф. Р-2445, оп. 1, арк. 30, арк. 1, 2; Сумская область в период Великой Отечественной войны. – X., 1963. – С. 133, 142, 197; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 520; Вінок безсмертя : Книга-меморіал. – К., 1988. – С. 286, 315; Сабуров О. М. Відвойована весна / О. М. Сабуров.- К., 1980. – С. 271-280; Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог справочник. – К., 1987. – С. 472.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1119.