Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Фортеця Харакс (Ай-Тодор)

Пам’ятка археології

Друга половина І ст. – середина ІІІ ст. н.е.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, Ялтинська міська Рада, між смт Гаспра та смт Ореанда, мис Ай-Тодор, біля санаторія “Дніпро”.

Загальний опис:

Укріплення розташоване на плоскій верхівці миса Ай-Тодор, який закінчується урвищем над берегом моря між Гаспрою та Ореандою. Найбільш підвищений майданчик миса площею в 2 га оточена напівколом верхньої оборонної стіни довжиною близько 380 м. Західний фланг стіни дуже руйнований, далі вона простежується в рель’єфі у вигляді широкого валу. Всередині напівкола зосереджувався весь побутовий будівельний комплекс часу римської окупації. Нижче, по відносно похилому на західному фланзі та більш крутому в центрі та на східному флані схилу, проходила нижня оборонна стіна, в наш час майже повністю руйнована. Простір між стінами має ширину від 40 до 80 м та для розташування жилих будівель не використовувався.

Потужність культурних відкладень на площі пам’ятки різноманітна. Так, на північно-західному схилі підвищення між внутрішньою та зовнішньою оборонними стінами глибина залягання матерікової шкелі дорівнює 0,2-0,5 м при середній товщині дернового шару в 0,07 м. На вершині східного схилу середня глибина залягання материка 1,0 м., найбільша-1,65 м. Ближче до підніжжя підвищення товщина земляних накопичень значно збільшується, що пов’яано, мабуть, з опливанням грунту. Окрім шарів античного часу, виділяються середньовічні культурні відкладення матеріалом X-XIII ст. Могильник Харакса, розкопаний в 1931-1935 р., існував до середини IV ст. н.е., тобто після залишення фортеці римлянами. Однак пізньоантичний культурний шар другої половини ІІІ ст.- першої половини IV ст. н.е. тут не простежується.

Історична довідка:

Фортеця Харакс будувалась у другій половині І ст. н.е. Для часу її існування (пов’язаного з перебуванням тут до середини ІІІ ст. н.е. римських гарнізонів) виділяється три будівельних періоди.

Перший короткий опис Ай-Тодорського городища, складений П.І. Кеппеном, з’явився в 1837 р. В 1849 р. перші розкопки його проводив граф Шувалов. З 1896 р. М.І. Ростовцевим велися з перервами розкопки, що продовжувались близько 15 років. Звіти про розкопки не були опубліковані; матеріали, що зберігались в Ялтинському музеї, значно постраждали під час Великої Вітчизняної Війни.

В 1931 р. для дослідження Харакса була організована невелика експедиція Державної академії мистецтвознавства; в наступному, 1932 р., експедиція Московського відділення Державної Академії історії матеріальної культури. В разкопках 1935 р. приймали участь: Московське відділення ДАІМК, Держ. Музей образотворчих мистецтв, Держ. Історичний музей та Центральний антирелігійний музей. Керівником розкопок Харакса під час гаданих трьох кампаній був В.Д. Блаватський.

В 1963 р. Л.В. Фірсовим проводились археологічні розвідки на території фортеці з метою уточнення датування оборонних стін, які раніше розглядались як мегалітичні. Екземпляр звіту Л.В. Фірсова зберігається в архіві Відділу археології Криму ІА АН УРСР.

Місце зберігання знахідок та матеріалів-Інститут археології АН СРСР та Державний історичний музей (Москва(на 1975 р.)).

В Ялтинському краєзнавчому музеї зберігаються деякі найбільш важливі знахідки: алтар з святилища бенефіциарієв, два фрагмента рел’єфів з зображенням фракійського вершника, надгробок у вигляді кам’яної баби, фрагменти архітектурних деталей та уламки мраморних рель’єфів.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно Рішення виконавчого комітету Кримської обласної Ради депутатів трудящих № 595 від 5 вересня 1969 р.

Охоронний № : 494

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: Рішенням Алуштинської міської Ради депутатів трудящих від 11 липня 1974 р. № 354 внесена пропозиція визначити охоронну зону в межах підніжжя підвищення на мисі Ай-Тодор.

Основна бібліографія, архівні дані:

Блаватский В.Д. Харакс.- МИА., № 19.- С. 250-291.

Кеппен П.И. О древностях южного берега Крыма и гор Таврических.- СПб., 1837.- С. 191.

Кондараки. Универсальное описание Крыма.- Николаев, 1873.- С. 169.

Ростовцев М.И. Римские гарнизоны на Таврическом полуострове и Ай-Тодорская крепость.- ЖМНП, 1900.- Березень.- С. 140-158.

Фирсов Л.В. О времени возникновения нижней “мегалитической” оборонительной стены Харакса (Ай-Тодор).- // Звіт про розкопки 1963 р.- Архів ІА АН СРСР (Москва), ІА АН УРСР (Київ), Відділ археології Крима ІА АН УРСР (Сімферополь, інв. А, № 50).

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план розташування фортеці.

Фото загального вигляду. (Фрагмент).