2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України
Церква св.Миколи та дзвіниця
Мурована однобанева церква споруджена 1794 р. за проектом архітектора М.Львова коштом власника маєтку П.Кочубея. У 1851 – 1852 рр. перебудована: під церквою влаштовано родинний склеп Кочубеїв, з заходу зроблено терасу, в інтер’єрі встановлено новий різьблений іконостас та опалювальні печі. Заново освячена 1852 р.
Муровану дзвіницю споруджено 1810 р. (за іншими джерелами – 1827 р.) за проектом архітектора Л.Руска.
Церква належить до типу ротондальних базилік. Масивна подвійна баня спирається на внутрішнє кільце стін, полегшене вісьмома арковими вирізами. З заходу ротонду доповнює чотириколонний портик доричного ордера. Стіни зовнішнього кільця оздоблені нішами, членовані пілястрами й увінчані антаблементом з аттиком. Архітектурний декор екстер’єру й інтер’єру витримано в строгих стильових формах високого класицизму.
Дзвіниця – прямокутна в плані, двоповерхова. Перший поверх тридільний, житлового призначення, 2-й – трипрогонова аркова конструкція, увінчана трикутним фронтоном.
В.В.Вечерський
Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 200.