Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Костел св.Варфоломія та дзвіниця

За місцевою традицією костел збудований на місці давнього замку руських князів. Будівництво розпочалось у 1392 р., закінчилося в 1-му десятиріччі XV ст. У кінці XV ст. костел горів, після чого був відновлений і 25 травня 1511 р. освячений. У 1548 р. його оточено валом, ровом і парканом, збудовано кілька дерев’яних башт і одну муровану. У 1648 р. будівлю поруйновано, а в 1681 р. – відбудовано. Ремонтувався костел у 1754 р. Ґрунтовну реставрацію проведено в останньому десятиріччі XVIII ст. У 1780 р. збудовано нові хори, а хори при північній частині пресбітерію розібрано. У 1788-1789 рр. розібрали присінок південного входу. Фрескове малювання 1791-1795 рр. виконали Солецький і Борщ. У 1800 р. на місці північних дверей побудовано каплицю, матеріалом для якої послужила цегла розібраного верхнього ярусу башти-дзвіниці. Реставраційно-оновлювальні роботи продовжувались наприкінці XIX – на початку XX ст. У 1882 р. до північного фасаду пресбітерію прибудовано закристію (архітектор – Е.Солецький). З 1902 до 1910 р. реставраційні роботи здійснювалися за проектом архітектора Ф.Єльонка. Тоді з пресбітерію зняли високий готичний аттик і накрили його існуючим донині пониженим дахом.

Костел мурований з червоної цегли, не тинькований (мурування хрещате), тринавовий, зального типу, з видовженим гранчастим пресбітерієм. За планом дуже наближається до кафедрального костелу у Львові без пізніших прибудов. З північного боку нави прилягає квадратна в плані каплиця, до пресбітерію – двоповерхова закристія. Стіни укріплені контрфорсами, головний фасад декорований ромбоподібним орнаментом з добре випаленої та полив’яної цегли. У східну стіну фасаду вмонтовано фрагменти білокам’яної скульптури поганських часів, фриз пресбітерію оздоблено полив’яними плитками. Західний і східний фасади увінчують зубчасті фронтони, гребінь даху завершує готична сигнатурка. В інтер’єрі – чотири стовпи, які несуть систему півциркульних і хрещатих склепінь та ділять основний об’єм на три нави. Над бічними навами влаштовано галереї, біля західної стіни – хори. Пресбітерій перекрито зірчастим нервюрним склепінням. Там же збереглися фрагменти стінопису XV ст., у навах – живопис кінця XVIII ст. Біля північного пілона стоїть скульптурний надгробок Катерини Рамултової (скульптор – С.Чешек, 1572 р.).

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 162 – 163.