Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Костел св. Трійці

Костел св. Трійці

Розмір зображення: 800:600 піксел

Церква св.Трійці 1630 р., відновлена в 1905 р. [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 59].

В 1753 р. Василь Ярославський золотив великий вівтар костелу кармелітів у Дрогобичі [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 178].

м. Дрогобич.

Дрогобицька міська рада.

Церква Пресв. Трійці. 1690.

Вперше існування церкви Пр. Богородиці в місті згадується у документі 1340 p., коли її, рішенням короля Польщі Казимира Великого, передають католицькій громаді (згоріла у 1488 p.). У 1510 р. в місті згадуються вже три церкви. В 1540 р. українцям заборонено будувати нові храми в межах міста. 1555 р. побудовано першу церкву Пресв. Трійці на Малому Ринку, яка проіснувала до 1860-х pp. В центрі міста на ринковій площі у 1690 – 1709 pp. збудовано костел і монастир кармелітів, скасований австрійським урядом у 1789 р. і переданий до релігійного фонду.

В 1808 р. костел передано отцям василіянам і висвячено на церкву Пресв. Трійці. Тоді ж добудовано дві бокові нави. У 1813 р. василіянам передані і приміщення покармелітського монастиря, в якім вони відкрили початкову школу, що проіснувала до 1914 р. В листопаді 1911 р. на церкві встановлено меморіальну дошку в честь 100 річчя з дня народження Маркіяна Шашкевича.

Низький дубовий неповний іконостас різьбили майстри Сабрай зі Львова та Ґолембйовський з Дрогобича. Образи іконостасу намалював Модест Сосенко. Апостоли і пророки намальовані на стінах подружжям Балами. Ними ж виконаний і розпис цілої церкви у 1930-х pp. Йосиф Бала малював декорації, його дружина – особи. Образи в трьох вівтарях німецької роботи з Мюнхена. У головному вівтарі – ікона «Пресвятої Трійці» пензля Франциска Смуглєвіча. В монастирі була ікона «Малого Ісуса, приносять в храм» пензля Василя Глібкевича (сер. XVTII ст.). По другій світовій війні церква перейшла в руки православної громади, з 1 грудня 1989 р. – знову греко-католицька.

Назарук О. По наших монастирях. // «Нова зоря». – Львів, 1939. – ч.26.

Пастух Р., Сав’як П. Історія міста Дрогобича. – Дрогобич, 1991.

Budzyński Z. Sieć parafialna prawosławnej diecezji Przemyskiej na przełomie 15 i 16 wieku. // Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedstwa. – Przemyśl, 1990. – T. 1 – S. 135 – 155.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 150 – 152.