Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Церкви України: Закарпаття

Ділове (Требушани) Рахівський район

Церква Різдва пр. богородиці. 1750. (УГКЦ)

Перша згадка про храм належить до 1750 р., але вважають, що збудовано його давніше. Легенда розповідає, що дуже давно в урочищі Малий Подерей стояла каплиця. Під час бурі до каплиці влучила блискавка і дзвін покотився вниз. Там, де він зупинився, збудували із смерекових брусів теперішню церкву.

Дерево заготовляли в лютому, поки воно не набрало води. Корували його навесні і не звозили, поки не висохло. Так досягалася тривкість деревини.

У 1801 р. записано, що “Требушани мають церкву дерев’яну, нікими роками переже от ерара создану содійствієм вірників”. У 1949 р. церкву закрили, а в другій половині 1960-х років у ній відкрили краєзнавчий музей.

Два дзвони вдалося заховати в Хмелеві. Протягом наступного десятиріччя церкву двічі перекривали драницею, але наприкінці 1970-х музей занепадає, церква починає руйнуватися, знищено старий цвинтар довкола неї.

Разом з тим церква не зазнала переробок. Повністю збережено стародавній ґанок з різьбленими стовпчиками і дашком, влаштованим на випусках поздовжніх брусів. Трикутний фронтон дашка акцентує вхід і вдало пов’язується з великим трикутником фронтону дахів. Своєрідними є голосниці башти в формі чотирьох аркових віконець з кожного боку. Вежа несе два дзвони. Центральне перекриття – коробове, а інші – плоскі. Пам’ятку було відреставровано в 1970 – 1971 роках. Церкву повернуто греко-католикам, і напередодні Великодня 1995 р. відбулася перша служба й освячення храму, який пересвятили з Успенського на Різдва пр. богородиці. Опікуються відновленням церкви голова церковного комітету Михайло Пріц та священик з Рахова Василь Носа. З ремонтом допоміг директор лісокомбінату Василь Брехлічук.

У 1998 р. поставили іконостас. Церква стоїть на вулиці Савляк, що нині носить ім’я відомого письменника-сатирика Марка Бараболі (Івана Рознійчука), вихідця з Ділового.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 598 – 600.