Церква Вознесіння

Нижня Грабівниця. Церква Вознесіння Господнього, 1836 – 1912 р. Світлина 1999 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 228.

Нижня Грабівниця Мукачівський район

Церква Вознесіння Господнього. 1836 – 1912. (УГКЦ)

Вперше церкву згадують у 1699 р. У 1733 р. село було філією Обави.

У 1797 р. розібрано стару дерев’яну церкву і на її місці споруджено нову, яка стояла на Маґурі (під лісом, вище римо-католицької церкви) ще в 1881 р. і, можливо, до 1910 р.

Тепер у селі – типова мурована церква, спорудження якої розпочато ще 1847 р. (за Т. Легоцьким), але над головним входом написано дату 1836 – 1912.

Щодо початку будівництва в селі побутують різні думки. Найстарший у селі чоловік впевнено сказав, що фундамент заклали в 1812 р., коли Наполеон напав на Росію, але потім будівництво надовго перервалося, а повністю закінчили храм місцевий майстер Михайло Софілканич (відомо, що він ставив хори, сходи та дах) та Іван Пекар з Чинадієва аж на початку 1930-х років.

Церківник Михайло Гурзан переказав спогади старших людей, згідно з якими церкву почали будувати в 1836 p., а потім 75 років стіни простояли без перекриття. Усе це свідчить про те, що в будівництві справді була велика перерва.

Для завершення церкви багато попрацював Василь Кучинка, який три рази їздив в Америку, щоб зібрати гроші на церкву. Вежу добудували, ймовірно, впродовж 1910 – 1912 років. Над входом на хори написано по-угорськи прізвища будівельників Юрія Галковича та Юрія Бочкая, а також дату – травень 1910. Прізвище каменяра Ґалковича написано також на стіні наступного ярусу з датою “1911” та над голосницею в верхньому ярусі з дзвонами. Найдавніший дзвін відлито в 1824 p., два інші – в 1926 р. на ужгородській фабриці “Акорд”.

Перший іконостас перенесли зі старої церкви. Другий встановили, можливо, в 1937 р. (збереглася “Тайна вечеря” пензля ужгородського художника С. Сарновського, підписана 1937 роком). Згодом цей іконостас передали в село Плав’я, а в Нижню Грабівницю І. Павлишинець зробив новий іконостас. Малювали церкву в 1968 р. за священика Варфоломія Будька, який служив у селі 15 років і багато зробив для оновлення інтер’єру. Нині храм повернуто греко-католикам, а православна громада збудувала в 1996 – 1997 р. нову церкву.

У селі мешкав священик Андрій Бокотей (1909 – 1992), що пережив ув’язнення за доби сталінізму і багато попрацював для відродження греко-католицької церкви.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 228.